У київській Voloshyn Gallery відкрилася виставка робіт Світлани Ратошнюк «Ще один світанок». Проєкт осмислює війну як процес тривалого стирання форм, образів і звичних знаків.
На виставці – чотири експонати: дві чорні паперові витинанки («Срібрянський ліс» та «Соняхи»), величезна чорна повітряна кулька у вигляді голови Мікі Мауса та червоні плями з целюлозного матеріалу.
Витинанки просто зачаровують своєю реалістичністю, крихкістю. У них оселилися і любов, і біль. Я попросила художницю розповісти про цей проєкт.

– Чому для витинанок ви використовували ні папір чорного кольору, ні фарбу, яка лягла б щільним шаром, а маркер?
– Тому що маркером робота виглядає більш живою. Якщо зафарбовувати фарбою, витинанка буде просто чорно-білою, а тут є свої відтінки. Мені хочеться, щоб все виглядало максимально тепло. Моїми першими роботами були вишивки – вони теж були створені повністю вручну з використанням різних технік.
– Я також помітила, що витинанки створені не з одного аркуша паперу, а з декількох частин.
– Так, їх можна трансформувати залежно від простору, настрою в будь-якій послідовності.
– Що послужило «поштовхом» для створення цих робіт?
– Всі роботи можна пов’язати з новинами. Зараз щодня прокидаєшся та бачиш весь наш жах. Зазвичай їдеш з батьками на дачу, милуєшся полями з гарними рідненькими соняшниками, які стоять рівно, як солдатики, і повертаються слідом за сонечком. А тепер можна побачити неприбрані поля, де стрункі ряди порушені. Все руйнується. У 2022 році Срібрянський ліс наводив жах на ворогів, а зараз він взагалі майже не існує. Дивишся на ці фотографії, які шокують, і живеш з цим далі.
– А як створювалася робота з образом Мікі Мауса?
– Мікі Маус – маленька частина проєкту 2024 року, який складався з семи об’єктів, що були зроблені за лекалами святкових дитячих кульок. Це був величезний букет, в якому була і семиметрова ракета, і гелікоптер, і Маша з ведмедем (як символи агресії росії)… Він був задуманий не для приміщення, а для резиденції. Але проєкт так і залишився нереалізованим. Мікі Маус був найменшим, і він єдиний, хто помістився в цій галереї. Решта частин цього проєкту поки чекають свого часу – необхідний великий простір.

– А який меседж цього проєкту?
– У нас кожен день то свято, то трагедія. Проєкт має назву «Київський світанок»: ми прокидаємося і дізнаємося, що у нас сталося, всі погані «сюрпризи» – куди прилетіло, хто постраждав… І намагаємося жити далі, підіймаємо собі настрій: п’ємо каву, відвідуємо перукарні, ходимо на дитячі свята, дні народження, весілля.
– Живемо на емоційних гойдалках.
– Так. І, на перший погляд, в цій інсталяції – просто повітряна кулька у вигляді мультгероя та веселі червоні плями. Але якщо подивитися з іншого боку – кулька зроблена з полімерного матеріалу, який використовується для перевезення тіл загиблих героїв, і тоді червоні плями перетворюються на плями крові…

Наталія Кряж
Довідка:
Світлана Ратошнюк живе та працює в Києві. Закінчила відділення графічного дизайну Київського художньо-промислового технікуму (1993). Працює з текстилем, вишивкою, скульптурою та інсталяцією, поєднуючи традиційні техніки з сучасним художнім контекстом.
Якщо Вам сподобалася стаття, автору буде приємний комплімент

