Дуже нестандартний індійський фільм режисерки Анубхуті Кашьяп. Або я давно не дивилася індійські фільми?

Драматична історія лікарки Гітики (Конкона Сен Шарму), кар’єра якої йде вгору, але несподівано опиняється на межі руйнування: її звинувачують у сексуальних домаганнях. Гітіка — лесбійка, особисте життя якої на піку щастя: вони з коханою Мірою (Пратібха Ранта) вирішили усиновити дитину. Усі звинувачення спочатку здаються не вартими уваги, проте з часом усе ускладнюється.

Нетерпимість Гітики до чужих помилок і безжальне звільнення молодих колег наводять на думки про невдалі службові романи. Міра теж починає підозрювати кохану в зраді, і всі факти свідчать проти неї. Недомовленість, брехня і небажання обговорити ситуацію ускладнюють стосунки. Важко обом, але вони кохають одне одного, і кожна намагається розплутати цей клубок окремо.

Фільм досліджує нюанси стосунків в особистому та професійному житті. Відсутність українського перекладу не завадила додивитися історію до кінця (дивилася з субтитрами. До речі, я взагалі не любителька субтитрів, і якщо перші 10 хвилин не зачіпають — вимикаю). Ця історія тримає увагу — фільм зроблений якісно, героїні дуже симпатичні, інтрига зберігається до кінця.

Для індійського кінематографа і сюжет, і постановка справді нехарактерні. Без танців, позерства, зайвого драматизму та яскравих сімейних розбірок. Одностатеві стосунки показані коректно й органічно, що не так часто зустрічається навіть у голлівудському кіно, хоча, на мій погляд, цей фільм ближчий до європейського. Можливо, кінцівка дещо ідеалізована, але загального враження це не псує.

Наталія Кряж

Якщо Вам сподобалася стаття, автору буде приємний комплімент