Фінсько-норвезько-американський комедійний трилер «Тільки через твій труп» (2026), знятий режисером Йормою Такконе, є римейком норвезького фільму Томмі Вірколи «Поїздка» (2021).

Якось не складається у режисера Дена Бертона (Джейсон Сіґел) з кіно: свій найкращий фільм він зняв багато років тому, а зараз перебивається роботою з рекламою. Та й в особистому житті у нього повний провал. Саме тому він вирішив влаштувати реальний трилер, задумавши позбутися дружини-акторки, яку підозрює у зраді, та яка стала для нього занадто токсичною. Свій план він вирішив здійснити в заміському котеджі. Але у ефектної та кмітливої Лізи (Самара Вівінг) своя задумка, що кардинально відрізняється від плану чоловіка. Однак у самий розпал «перетину їхніх ідей» на них на голову (у буквальному сенсі слова) звалюється лиха трійця злочинців, яка плутає всі сценарії та влаштовує свою гру.

На мій погляд, римейк є більш емоційним, стильним і смішним. Хоча на самому початку обидва фільми наче близнюки-брати: з дуже схожими сценами, діалогами, дизайном будинку, розкішними краєвидами природи. Але як тільки починається бурхливий розвиток подій, різниця стає помітною — і в акторській грі, і в особливостях режисури, і в настрої. Дуже вдала заміна одного зі злочинців на тюремницю-німфоманку в бігах (Джульєт Льюїс). Мені здається, саме акторки роблять римейк жвавішим і комічнішим. Самарі Вівінг не звикати грати роль жертви «собі на думці» (обидві «Ігри в хованки», «Бойня в офісі», «На межі»), а Джульєт Льюїс — просто класична «природжена вбивця». Хоча й чоловічі персонажі яскравіші, незважаючи на те, що менш брутальні.

Можливо, Йорма Такконе — великий шанувальник Тарантіно, бо є нотки того хвацького драйву, особливої подачі подій (поділ на окремі розділи), чорного гумору, що купається в ефектних фонтанах крові. Ще б більше музики… Загалом, нудьгувати не доведеться: ситуація у фільмі змінюється, як погода в березні!

Наталія Кряж

Якщо Вам сподобалася стаття, автору буде приємний комплімент