Двійко живих мерців навіщось знайомляться в караоке-барі та йдуть у кіно. На Джармуша – «Мертві не вмирають». Фільм їм сподобався, вона запрошує його на вечерю, він не проти, але втручається злий рок.
Згодом вони все ж таки вечеряють. Вона навіть купує йому тарілку. Хоча так і не спитала, як його звати. До кінця фільму ми так і не дізнаємось його імені.
Вони їдять без апетиту, у них взагалі ні до чого немає апетиту. Хоча він – тихий алкоголік і багато палить.
Вона вмикає радіо, де весь час війна в Україні, вони сидять по різних кутах дивану та мовчать. Їм нічого одне про одного не цікаво, їм нема про що говорити, моторошно уявити, який в них може бути секс. На щастя, про секс вони навіть не помишляють.
Увесь фільм неможливо збагнути: вони такими народилися, стали, чому? Обидвоє ходять на жахливу, але потрібну людям роботу – чи цю, чи іншу, у нього є ліжко в обшарпанім гуртожитку, у неї – квартира, що дісталася у спадок і походить на дешевий готельний номер. Щось на кшалт затишку, проте нічого зайвого, аби щось виявляло присутність живої людини.
В них нічого зайвого, їм нічого й не треба. Злий рок, їм, природньо, помагає – з часом все стає лише гіршим. В реальності злий рок забиває зазвичай таких до смерті, але це ж кіно. І на їхньому боці – Акі Каурісмякі зі своєю невбивною вірою в людей. Який завжди вдихає в людину там, де Господь давно видихнув.
Тому одного разу вона зустріне собаку, в котрого також нічого нема, але ж він сповнений безумовної радості і йому все про всіх цікаво. І злий рок відвалить. І живий пес воскресить мерців. І живих буде троє. І настане повне життя.
Шість років тому Каурісмякі оголосив, що йде з кіно, що втомився від людей, від кіно, від себе в професії. Через шість років він зняв найпрекрасніший фільм «Опале листя», у фіналі якого найсумніша на світі пісня звучить як гімн вічного життя.
«А той пес має якесь ім’я?» – «Так. Чаплін».
Довідка:
Юлія Пʼятецька народилась в Києві, закінчила філологічний факультет Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Викладала в школі, філолог, журналіст, критик, головний редактор тижневика «Бульвар Гордона», театральний оглядач часопису «ШО», лауреатка журналістського конкурсу «ТЕКСТ-2015».