Історія документального фільму режисерки Марини Ткачук «Сімейний альбом» розпочалася з того, що британській фотографині Самарі Пірс у спадок від прадіда – австрійця Александра Вінербергера – дісталася його фотокамера та фотоальбом, де більшість із шестисот світлин були документальним свідченням Голодомору в Україні.

Ці кадри настільки вразили жінку, що вона вирішила відвідати місця, де був її прадід, і на власні очі побачити, що відбувається там зараз. Самара приїхала в Україну і виставила альбом у музеї Голодомору.

Генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду України Леся Гасиджак: «Історія “Сімейного альбому” – це історія про те, що минуле та майбутнє завжди зустрічаються в музеї. Цей альбом – найцінніший, найдорожчий у світі музейний експонат з історії Голодомору. Восени 2022 року ми в стінах музею представили велику виставку, на якій презентували цей експонат. Потім через якийсь час до музею прийшла Марина Ткачук та Андрій Корнієнко та сказали: «А давайте ми знімемо про це кіно!». Тепер цей фільм – один маленький пазл у великій історії Голодомору».

У фільмі Самара Пірс приїжджає до Харкова – саме там багато років тому її прадід зробив ці найважливіші історичні знімки. І вона відчуває цю паралель: як і 90 років тому, Україну знову намагаються підім’яти, поставити на коліна, знищити. Самара, як і Александр Вінербергер, знімає все, що може стати свідченням цього терору. При цьому вона їздить Харківщиною і спілкується з українцями – цивільними, військовими – історії яких просто приголомшують. Вона навіть змогла розшукати свідка Голодомору – жінку, якій виповнилося сто років, – і поговорити з нею!

Генеральна директорка Державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» Юлія Бін: «У таборі Аушвіц (Освенцим) великими літерами написаний вислів: “Якщо це трапилося один раз, це може трапитися знову”. Цей фільм – як ще один камінь у тій стіні, що відгороджує нас від цього зла. Ми зараз маємо можливість зробити так, щоб це ніколи більше не повторилося. Таких стрічок має бути більше».

Фільм зроблено дуже професійно. Від нього неможливо відірватися – він «чіпляє». Захоплює і головна героїня, яка з мирної Європи їде в одне з найбільш обстрілюваних міст України. Для якої сімейні та моральні цінності – не порожнє місце. Її прадід теж ризикував, коли в той суворий час робив фотографії. Але правда та бажання її донести сильніші за страх. На презентації фільму, відповідаючи на запитання журналістів, Самара зізналася, що вже отримувала погрози з Росії, але вважає, що розповісти світові про те, що було, і що відбувається, набагато важливіше.

Продюсер компанії Good Morning Films Андрій Корнієнко: «Працюючи над фільмом, ми також зробили для іноземної аудиторії п’ять перекладів і озвучок. Я особисто працював із дикторами-іноземцями. Хочу процитувати одного з них, тепер він уже мій друг – іспанський актор дубляжу Анхель Суарез Агілера, який написав: «Я впевнений, що ви вийдете переможцями з цього конфлікту. Повне захоплення і повага до вас і вашої країни. Для мене було честю працювати над титрами. З нетерпінням чекаю можливості відвідати Україну».

Ми давно намагаємося достукатися до світу, говорячи про те, як нас хоче знищити сильний і безжалісний сусід. Цей фільм – теж спроба достукатися. Але є нюанс: це погляд іноземки, яка потрапила в епіцентр подій. І разом із командою фільму вона поїде з цим свідченням і з правдивими фотографіями – своїми та прадіда – по всьому світу.

Наталія Кряж