Дизайнерка Behida Dolić створює аксесуари у різних стилях. Особливий інтерес викликає її колекція вінтажних капелюшків, що успадковують форму “Клош” (фр. cloche – Дзвін), популярну в 1920-х. Вигадала клош французька модистка Caroline Reboux (1837-1927). Неймовірно, але вона створила революційну модель головного убору у віці за 80! Капелюхи-клош не лише формували образ, а й впливали на зачіски. Коротка пригладжена стрижка Eton Crop стала дуже популярною саме тому, що ідеально підходила для новомодних капелюшків.

Сьогодні ми вибираємо зачіску, не зважаючи на конструктивні особливості головних уборів. Ми взагалі, як правило, не беремо їх до уваги, бо капелюшки перестали бути необхідним аксесуаром. Але, дивлячись на твори Behida Dolić Millinery, хочеться додати – “на жаль”.

У житті їхньої авторки, що успішно розвиває fashion кар’єру, мали місце події, про які теж можна сказати – “на жаль”. Але розповідь про них може бути дуже корисною. Народилася Behida у 1982 році у невеликому селі в північній Боснії, де будь-яка господиня звикла обходитися без сторонньої допомоги у своєму будинку. Тому дівчинка не лише з раннього віку вміло поводилася з голкою та ниткою, а й створювала іграшки для молодших сестер та брата з будь-яких підручних засобів – від клаптиків до кукурудзи. Малечі іграшки довелося кинути, як і рідний дім, бо розпочалася війна, яка спочатку відібрала у дітей маму, потім – батька.

Довгий період поневірянь рідною землею закінчився для Бехіди переїздом до Америки, куди вона з двома сестрами та братом потрапила по лінії міжнародної гуманітарної місії. Звичайно, що прибулі не говорили англійською, і на новому місці у них не було жодної рідної душі. А треба було йти до школи та звикати жити у новому мовному та соціальному середовищі.

Дивлячись навкруги і думаючи про те, чим вона могла б займатися, дівчина змайструвала собі грайливий берет до досить посередньої куртки, знайденої у купі речей для біженців. І – о, диво! – знайома, з якою Бехіда перекидалася парою слів, гуляючи з собакою (один зі способів трохи заробити), попросила зробити їй такий самий іншого кольору. Креативна боснійка зрозуміла, що моделювання головних уборів може приносити їй не лише естетичне задоволення, а й дохід. І розпочала свою справу, навіть не маючи спеціальних інструментів.

“Я рано навчився створювати щось майже з нічого. І ця навичка мені дуже знадобилася. Я знаю, я відчуваю, що в будь-якому місці чи будь-якій ситуації є великий потенціал для того, щоб речі стали такими, якими мені потрібно”, – пояснила якось перспективний дизайнер спосіб свого професійного зростання. Вона не має профільної освіти, і намагається використати будь-яку можливість для самовдосконалення та розширення своїх знань. У тому числі відвідуючи антикварні магазини та блошині ринки. Там вона знаходить натхнення та ідеї для створення аксесуарів у стилі епохи Art Déco.

Спектр аксесуарів Behida Dolić Millinery не обмежується єдиним стилем. І, швидше за все, ще розширюватиметься. А ось американська мрія авторки елегантних виробів вже сформульована: “Я хотіла б почуватися сильною та щасливою, а ще мати двох овець, п’ять курей, мого собаку, невеликий будинок та мій чудовий магазин капелюхів. І, якщо пощастить, кохання всього мого життя”.

Багатьох українців, які залишили через війну свої будинки, супроводжують розпач, зневіра та депресія. Але, дорогі мої, нам не можна втрачати присутності духу. Будуємо плани та віримо в майбутнє! Де б ми не знаходилися!

Gerda Griffon