У столичній кузні джазових професіоналів – КМАМ ім. Р. М. Глієра – у нещодавно створеному студентському JazzClub 43 Міжнародний День Джазу відзначили великим концертом у два відділення, плюс (як же без цього, особливо в такий день?) джем-сейшном.
У першому відділенні виступили студентські колективи за участі викладачів Наталії Лебедєвої та Ігоря Закуса. Були виконані і джазові стандарти, і авторські твори талановитих молодих музикантів.
У другому відділенні виступив Біг-бенд КМАМ ім. Р. М. Глієра під керівництвом Денніса Аду. Цей молодіжний оркестр звучав як значний багатоголосий звір із нестандартним баченням стандартів, потужним духом і грайливим характером. Було круто та весело – джазові музиканти знаються на гуморі. Разом із бендом виступали й українські зірки джазу (вони ж викладачі Академії): Наталія Лебедєва, Марія Жигінас, Родіон Іванов, Артем Менделенко, Віктор Павелко, Павло Галицький, Костянтин Івчук, Дмитро Кришталь, Ігор Закус, Олексій Саранчін.
Як, власне, і слід було очікувати, не лише досвідчені джазмени, а й учні цього закладу можуть дати джазу та змусити зал аплодувати стоячи. І на концерти багатьох із них я ще із задоволенням прийду.
А наші відомі музиканти розповіли мені про важливі для них джазові події, що відбулися від початку війни.
Ігор Закус: «Для мене важливе значення має те, що незважаючи ні на що наша Академія існує, розвивається, студенти вчаться наживо, роблять концерти. Якщо говорити про мою творчість за цей період – я записав альбом у Франції з чудовими зірковими музикантами. Він вийшов у березні, і для мене це велика подія».
Наталія Лебедєва: «Для нашої Академії, безумовно, важливою подією стало відкриття JazzClub 43. Це цікаво не тільки мені, а й студентам – вони дуже мотивовані. Одна справа, коли граєш у звичайному класі, у звичайній рутинній обстановці, інше питання – коли виступаєш для людей, для реально зацікавленої аудиторії, для наших фанатів, друзів і рідних, які також сюди приходять. Мені здається, завдяки цьому клубу наша Академія і наша кафедра стають популярнішими в Україні. Тут зараз організувалася така потужна спільнота, що, напевно, багато абітурієнтів, які подивляться наші відео в ютубі, захочуть стати її частиною. А значуща подія особисто для мене – 2022 року завдяки підтримці наших німецьких друзів нам із Лаурою Марті вдалося записати альбом і видати два диски».
Артем Менделенко: «Українські джазові музиканти за час війни дали багато концертів на підтримку нашої армії. Було зібрано багато грошей – як можемо, допомагаємо наблизити нашу перемогу. Я граю в Jazz in Kiev band – разом з Олексієм Коганом. Одного разу в нас був незвичайний концерт – у метро. Глядачами були і звичайні воїни, і генерали, і президент. Дуже прикольне відчуття, коли ти граєш на сцені, а повз неї проїжджають потяги з людьми, які теж дивляться на це дійство».
Денніс Аду: «Важливо, що ця музика не вмирає навіть під час війни. Я був у Львові, і там музиканти згуртувалися навколо музичного об’єднання «Культурний фронт» і створювали музику, збирали гроші для ЗСУ. Якщо чесно, це було неймовірно. Мене здивувала наша музична спільнота, яка здатна об’єднатися в такий складний час. Якщо говорити про особисту творчість, мені сподобалося працювати з Мар’яною Головко. Ми зробили пісні українських композиторів 60-х у джазовому варіанті, з оркестром. Також працюю з The Impressions Jazz Quintet, з яким під час війни ми записали дві платівки. Мені подобається те, що ми робимо».
Наталія Кряж