12 листопада:

Лекція “Музика проти легенди: ким був Антоніо Сальєрі насправді?”

Віра Артем’єва

Музичний салон Національної філармонії України, 15.00–16.30

Антоніо Сальєрі увійшов у масову культуру як легендарний суперник Моцарта, заздрісний придворний інтриган, причетний до його отруєння. Цей образ, сформований літературою, театром і кінематографом, виявився настільки переконливим, що майже витіснив із пам’яті самого Сальєрі-композитора.

Лекція пропонує подивитися на Сальєрі поза поширеним міфом і повернути його в реальний культурний простір Європи XVIII – поч. ХІХ ст. Адже проблема полягає не лише в легенді про Моцарта. Виникає ширше питання: як формується музично-історична пам’ять і чому одні композитори стають центральними постатями минулого, а інші поступово відходять на її периферію? Випадок Сальєрі дає змогу побачити, як змінювалися естетичні пріоритети та культурні ієрархії.

Концерт “Зсередини і ззовні: Exsultate, jubilate!”

Марек Топоровський, диригент | Польща
Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики
Солісти: Соломія Павленко сопрано; Олеся Люба сопрано; Оксана Гордик мецо-сопрано; Роман Меліш контратенор; Денис Сагіров тенор; Роман Арабаджі бас

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–19.30

Якщо відкривати фестиваль — то з відкриттями, зазираючи за межу (досі) незбагненного і обов’язково у хорошій компанії. Тож, польський клавірист та диригент Марек Топоровський, один з ключових європейських спеціалістів з ранньої музики та давній друг України, разом із Liatoshynskyi Capella Національного будинку музики пропонує програму, в якій означена темою фестивалю незбагненність буде об’ємною. У програмі прозвучать твори польських композиторів Йозефа Цайдлера, Яна Томаша Жебровського, а поруч з ними Exsultate, jubilate 17-річного Вольфґанґа Амадея Моцарта, написаний у Мілані під час останньої італійської подорожі разом з батьком Леопольдом. Зрештою, почуємо присвяту Франца Ксавера Моцарта батькові, що вперше прозвучала на відкритті пам’ятника Вольфґанґу Амадею у Зальцбурзі 1841 року. У програмі Kyiv Baroque Fest цей твір прозвучить по-особливому: спеціально для фестивалю Марек Топоровський здійснив оркестрування Урочистого хору, що вперше прозвучить на відкритті.

13 листопада:

Майстер-клас “Клавірна музика моцартівських часів”

(друга половина XVIII – початок ХІХ століття): клавесин/рояль

Музичний салон Національної філармонії України, 10.00–13.00

Марек Топоровський – клавесиніст і органіст, камерний виконавець і диригент — безсумнівно, один із найвідоміших виконавців історично поінформованого напряму в Польщі. Також концертує на клавікорді та історичних фортепіано. Колекціонує історичні клавішні інструменти. Його приватна колекція, яку використовують для некомерційних концертів pro publico bono та записів, експонується в заснованому ним «Fortepianarium» у Забже.

МК пропонує зосередитись на специфічній музичній стилістиці ІІ половини XVIII століття, що синтезує різні стилі та манери. Учасники — вихованці класів клавесину та фортепіано Національної музичної академії України, Львівської національної музичної академії, Дніпровської академії музики, Київської муніципальної академії музики.

Майстер-клас “Флейтова музика моцартівських часів”

(друга половина XVIII – початок ХІХ століття)

Музичний салон Національної філармонії України, 13.30–15.30

Ян де Вінне – бельгійський флейтист, генеральний та художній директор ансамблю Il Gardellino та художній керівник лейблу Passacaille Records, флейтовий майстер, дослідник історично інформованого виконавства. Понад три десятиліття присвячує вивченню та виготовленню історичних флейт. Його репродукції інструментів XVIII та XIX століть використовують професійні музиканти по всьому світу. Є професором гри на траверсо в Королівській консерваторії Брюсселя та Паризькій вищій національній консерваторії музики і танцю (CNSMDP).

МК орієнтований, перш за все, на поки що рідкісних в Україні виконавців на траверсо. Це можливість отримати експертне спілкування, щоб скорегувати майбутній шлях опанування цього інструменту у контексті епохи, що містить численні зразки творів саме для траверсо. Учасники — музиканти з Києва, Львова та Дніпра.

Лекція “Еротичне: Бароко/сьогодення”

Павло Гудімов

Музичний салон Національної філармонії України, 16.00–17.30

Відомий куратор та поціновувач барокової доби Павло Гудімов пропонує побачити численні прояви еротичного у сакральному та профанному бароковому просторах. Їхня незбагненність, часом, дуже відчутно резонує із нашими відчуттями та сприйняттям.

Концерт “Панянки та клавір: альтернативна історія”

Наталія Сікорська тафельклавір, рояль

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–20.00

В центрі уваги в цей вечір – творчість жінок-композиторок. Не лише підбір творів, які увійшли до концерту, а й їхня послідовність ретельно продумані. Це не «плей-лист», і не «гайд», натомість спроба розказати певну історію, яка тримає в полі зору об’ємний історичний, мистецький і навіть біографічний контексти. Представлено практично всі популярні жанри другої половини XVIII – першої третини XIX століття у баченні імпровізаційних мініатюр найвпливовіших віртуозів/ок-, викладачів/ок-композиторів того часу. Найбільшими відкриттями програми стануть нещодавно віднайдені твори майже забутих сьогодні музикинь. П’єси Елен де Монжеру, Марі Біго де Морог, Леопольдіни Благетки, Марі Плеєль, фантазія Марії Шимановської, звучатимуть в Україні вперше.

14 листопада:

Лекція “Яніна, Юзефа, Люція: загублені імена старовинної Волині”

Марія Янишин-Прийменко

Музичний салон Національної філармонії України, 10.00–11.30

Лекція присвячена соціокультурній історії Волині — унікального порубіжного краю, де протягом XIX століття співіснували й взаємодіяли різні національні, релігійні та культурні традиції. Поглянемо на історію регіону через долі трьох жінок:

Яніна Єловицька (Четвертинська) — співачка й композиторка, яка навчалася у Флоренції та Парижі, виступала в паризькому Hôtel Lambert і при дворі Наполеона III, а згодом повернулася додому та долучилася до громадсько-політичного життя.

Юзефа Поляновська — благодійниця та освітня діячка, засновниця п’‎ятикласного інституту для дівчат у Луцьку — одного з найкращих жіночих навчальних закладів свого часу.

Люція Руцінська — піаністка, композиторка й педагогиня, яка відіграла помітну роль у музичному житті Житомира та була однією з учительок майбутнього піаніста й композитора Юліуша Зарембського.

Через три біографії спробуємо побачити Волинь XIX століття не з перспективи імперій, воєн і політичних кордонів, а через особисті історії жінок: їхню освіту, творчість, амбіції, суспільні обмеження та способи їх долати. Це історія про таланти, які свого часу знали далеко за межами Волині, а сьогодні їхні імена доводиться відкривати заново.

Відкрита дискусія “Гора Олімп, Мандри вільних митців або..?”

Алевтіна Кахідзе , Олексій Бояр, Анна Гадецька

Фоє Національної філармонії України, 14.00–15.30

Не так давно два спеціалізовані мистецькі заклади – Київський державний музичний ліцей та Київській державний художній ліцей – змінили своїх очільників. Олексій Бояр та Алевтіна Кахідзе з перших кроків продемонстрували відмінне від наявного бачення мистецької освіти. Дискусія прагне проявити бачення нових лідерів на одвічні проблеми мистецького формування: геніальність, етичний вибір, соціально-політичні контексти.

Концерт “Вольфґанґ і Наннерль Моцарти: нерозказані історії”

Наталія Фоменко клавесин, клавікорд

Музичний салон Національної філармонії України, 16.00–17.30

Вольфґанґа Амадея Моцарта знають усі. Про його старшу сестру Наннерль чули значно менше. Цей музично-просвітницький концерт-дослідження присвячено Марії Анні (Наннерль) Моцарт, яка з дитинства була клавесиністкою й піаністкою-вундеркіндом і вражала Європу нарівні з молодшим братом. Щойно Наннерль подорослішала, її публічна карʼєра обірвалася. Цей концерт — спроба повернути голос Наннерль та іншим композиторкам її часу. На сцені звучатимуть два історичні інструменти, що формували музичний світ юних Наннерль і Вольфґанґа: блискучий клавесин і тихий, інтимний клавікорд. Концерт побудовано як діалог між визнаним «чоловічим» і прихованим «жіночим» світами.

Концерт “Середньовічні фрагменти (IX – XI століття)/ Medieval Fragments (9th-11th centuries)”

Бенджамін Беґбі  голос, англосаксонська арфа США/ Франція

Норберт Роденкірхен поперечні флейти (дерев’яні та кістяні) Німеччина

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–20.00

Як насправді звучить голос із глибини тисячоліття? Без фантазій кінематографістів і музейної пилюки, а наживо.

У цій програмі Бенджамін Беґбі (вокал, англосаксонська арфа) та Норберт Роденкірхен (дерев’яні та кістяні поперечні флейти) звертаються до найдавнішого пласту європейської музично-поетичної традиції. Після понад тисячолітнього мовчання знову зазвучать пісні та уривки середньовічних спогадів, занурюючи нас у світ, схожий на наш власний — сповнений розгубленості й надії, палкої динаміки та холодних спогадів, видінь як зруйнованого минулого, так і невизначеного майбутнього. Анонімні пісні давньоанглійською та давньонімецькою мовами знову звучать після тисячолітнього (і навіть довшого) мовчання, супроводжувані звуками старовинної арфи та дерев’яних і кістяних флейт.

15 листопада:

Лекція “Про жіноче тіло в медицині і мистецтві (від бароко дотепер)”

Оксана Самусіна

Музичний салон Національної філармонії України, 10.00–11.30

Розмірковування про долю жінки в епоху Бароко мимоволі наштовхують на паралель із перлами, особливо тими, що мають незбагненні асиметрії. Чим більше випробувань випадало на долю жінок кінця XVI  –  середини XVIII століття, тим дивовижнішими видаються історії тих, кому вдавалося виходити за встановлені межі.

Попри обставини, жінки знаходили можливості творити, навчатися, лікувати, писати, займатися мистецтвом, впливати на суспільство та виборювати для себе нові соціальні ролі.    Саме barroco — португальською «перлина неправильної форми» — є головним образом розмови про жіноче тіло, здоров’я, красу та місце жінки в суспільстві.

Лекція “Музичне Середньовіччя: тоді й нині”

Бенджамін Беґбі  | США/ Франція, Норберт Роденкірхен  | Німеччина

Музичний салон Національної філармонії України, 12.00–13.30

Без перебільшення легендарний Ансамбль Sequentia сформував сучасні звукові образи різнобарвного простору європейського Середньовіччя. Що змінилося в уявленнях про цю добу у самих учасників колективу за кілька десятиліть від початку їхньої діяльності, а також яким є нинішній загальнокультурний погляд на Середні віки в Європі та світі? Як нині виглядають перспективи занурення в цю й досі незбагненну епоху?

Музична медієвістика, на жаль, є однією з найменш розвинених галузей в Україні, тож лекція приверне увагу тих, хто має цікавість і шукає можливості її вивчати.

Концерт “Б.А.Х з Моцартом і навпаки”

Аматорський хор Б.А.Х Open Opera Ukraine

Фоє Національної філармонії України, 14.00–15.30

Що відбувається, коли на фестивалі ранньої музики власний голос отримують ті, хто зазвичай приходить її слухати?

Учасники Барокового Аматорського Хору Б.А.Х. – люди різних професій, для яких музика не стала фахом, але є важливою частиною життя. Уже вісім років вони співають ранню музику. Цього разу в центрі їхньої програми – Моцарт, поруч з яким звучатимуть Березовський і Бортнянський. Спів у хорі дає аматору рідкісну можливість не лише слухати професійних музикантів, а й опинятися поруч із ними – на репетиції, всередині партитури, в одному ансамблі. У Фоє філармонії ця відстань скорочується ще більше – тепер зовсім поруч опиняється і слухач, тож можливо, хтось із тих, хто сьогодні прийшов послухати, одного дня теж запрагне заспівати.

Концерт “Флейтові квартети: Моцарт та сучасники”

До Дня Короля Бельгії

Ян Де Вінне поперечна флейта моделі Грензера 1780 року | Бельгія

Музиканти Київського камерного оркестру: Юрій Стьопін скрипка, Андрій Чоп альт, Дмитро Глущенко віолончель, Михайло Чайкін контрабас

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–20.00

Якось Моцарт зізнавався у листі батькові, що терпіти не може флейту — чи то через інтонаційну примхливість тогочасних інструментів, чи то через непростий характер замовника, який так і не заплатив йому гонорар у повному обсязі. Утім, слухаючи його флейтові квартети, у це важко повірити.

На концерті «Флейтові квартети: Моцарт та сучасники» цей репертуар постане в автентичному тембровому звучанні. Бельгійський флейтист і знавець давньої музики Ян де Вінне гратиме на поперечній флейті (траверсо) — копії інструмента дрезденського майстра Августа Ґрензера 1780 року. Її м’який, «оксамитовий» тембр суттєво відрізняється від звичного нам звучання сучасних металевих флейт.

Поруч із трьома квартетами Моцарта програма пропонує поглянути на салонну культуру XVIII століття ширше — через твори його менш відомих, але не менш обдарованих сучасників: квартети Ернста Айхнера та Ебера Лееманса.

16 листопада:

Лекція “Мадригали: rethinking, recomposition, revivle?”

Віталій Вишинський

Музичний салон Національної філармонії України, 16.00–17.30

У 1638 році у Венеції виходить Восьма книга мадригалів Клаудіо Монтеверді, якому на той момент був 71 рік. Здавалося б, що він міг би ще запропонувати в цьому жанрі?    Виявляється, чимало. І головним тут є не стільки оригінальність розкриття Монтеверді тем кохання і війни у новому способі музичного вираження — збудженому стилі, як виявлення величезного потенціалу мадригалу для різновекторних експериментів.

ХХ століття повною мірою скористалося цими можливостями, представивши мадригал і без слова, і в нових взаємодіях слова й музики, і в ситуації, коли його історичний код випробовувався на міцність постмодерністичною іронією та силою культурної пам’яті.

Зрештою у ХХІ столітті мадригал повертається до своїх початкових жанрових налаштувань. Однак і в цьому випадку маємо не реставрацію величної історичної пам’ятки, а динамічне творення нової музичної реальності, де немає місця ані сумніву, ані страху перед експериментом як із голосом, так і зі словом.

Концерт “Моцарт, масони, клавір: ре/деконструкція”

Олександр Чорний рояль; Інна Кандаурова електроніка; Олексій Погуляй електроніка, октофонічна система Ambisonics

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–19.30

У 1784 році Вольфґанґ Амадей Моцарт вступив до масонської ложі. Цей досвід відкрив йому світ символів, ритуалів та філософських ідей, частина з яких знайшли відображення в його музиці. Водночас звʼязок Моцарта з масонством породив чимало запитань і містифікацій: де закінчується історичний факт і починається наше прагнення відшукати приховані сенси у знайомих творах?

У концерті для трьох музикантів, в формі електроакустичного обряда-присвяти, прозвучать твори, написані одразу після вступу Моцарта в ложу, разом з ре/деконструкцією електронних музикантів Інни Кандаурової та Олексія Погуляя. Звучання розгортатиметься в імерсивному просторі восьмиканальної системи Ambisonics, залучаючи слухача до гри акустичних образів, електронних трансформацій і просторових ефектів.

17 листопада:

Онлайн лекція та майстер-клас “Джованни Бав’єри для віолістів та віолончелістів «Спів під власний акомпанемент у XVI–XVII століттях»”

Музичний салон Національної філармонії України, 11.15–14.15

Після завершення навчання гри на віолі да гамба у Schola Cantorum Basiliensis у Базелі в 2016 році, Джованна Бав’єра досліджує виражальні можливості не лише віоли да гамба, а й історичної практики співу під акомпанемент віоли. Свою мистецьку дослідницьку роботу вона присвятила створенню правдоподібного історичного репертуару для співу та гри, водночас співпрацюючи із сучасними композиторами над створенням сучасної мови для поєднання голосу та віоли. Вона також активно виступає як камерна музикантка й регулярно співпрацює з такими ансамблями, як Profeti della Quinta, Concerto di Margherita, Voces Suaves, Doulce Mémoire та інші, з якими вона грала й співала на різних фестивалях і концертних сезонах у Європі та по всьому світу (Oude Muziek Utrecht, Festival Ambronay, AMUZ, Boulez-Saal Berlin, Biblioteca Luis Ángel Arango Bogotá тощо).

МК орієнтований, перш за все, на поки поодиноких виконавців на віолах. Це нагода отримати живе експертне спілкування, щоб визначитись із подальшими способами опанування цього інструменту у контексті різних за виразовими особливостями століть барокової епохи. Учасники — музиканти з Києва, Львова та Дніпра.

Лекція “Тарар,  Данаїди, Кублай та інші: оперний Сальєрі на сучасній сцені”

Анна Гадецька та Олена Савчук

Музичний салон Національної філармонії України, 16.00–17.30

Ім’я Антоніо Сальєрі знайоме значно ширшому колу людей, ніж його музика. Сучасні постановки його опер дають можливість почути й побачити те, що довго лишалося за культурним мітом, — і повернути ці твори до живої театральної розмови.

Що опери Сальєрі дозволяють сказати сьогодні? У «Тарарі», «Данаїдах», «Кублаї» можна шукати різні способи говорити про владу, підкорення, насильство, свободу вибору та відповідальність. Їхня актуальність розкривається у конкретній сценічній роботі: як режисер прочитує конфлікт, кому дає голос, як вибудовує стосунки між персонажами й глядачем.

Під час лекції режисерка Олена Савчук та музикознавиця Анна Гадецька поєднають театральний і музикознавчий погляди на оперну творчість Сальєрі. Це також розмова про те, як театр змінює наше уявлення про музичну спадщину. Повертаючи забутий твір, він бере участь у формуванні репертуару — вирішує, які історії та яка музика отримують нове життя. Для української авдиторії, яка сьогодні переосмислює власну культурну спадщину й способи її представлення, цей досвід особливо близький: як перетворити збережену партитуру на подію сучасної культури?

Концерт “Recalling Wunderkinder”

Nota Bene Chamber Group Національного будинку музики

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–20.00

Еріха Вольфґанґа Корнґольда назвали на честь Моцарта. Його батько, найвпливовіший музичний критик Відня, ніби пророкував синові долю. У десять років хлопчик зіграв Малерові свою кантату, і той назвав його генієм. Коли Корнґольду було тринадцять, його балет поставила Віденська опера. Порівняння з Моцартом переслідувало його й надалі. Як це часто буває з вундеркіндами, комплімент швидко перетворився на мірило, якому неможливо відповідати.

Утім, у програмі немає жодного твору, написаного дитиною. Recalling Wunderkinder — погляд дорослих на диво, яким їх колись бачили інші.

18 листопада:

Лекція “Єпископ не без голови, або Коротка історія українських упирів”

Галя Глодзь

Музичний салон Національної філармонії України, 16.00–17.30

Один із перших немертвих, згаданих у європейській науковій літературі, насправді була немертвою. Походила вона із села Рясного під Львовом, а в історії залишилася тим, що 1572 року, замість сумирно лежати в труні, як належить покійниці, з’їла свою одежу, а ще, імовірно, накликала на село чуму. Принаймні щойно з нею розправилися, пошесть припинилася.

У XVII столітті у свідченнях про немертвих з’явилося знайоме слово: упир. Нотатки про цю дивовижу надходили в європейську пресу, зокрема, з Дубна, Летичева, Теребовлі, Кам’янця-Подільського й інших українських місцевостей. Та й сам термін збирачі цікавинок безперечно ідентифікували як руський. Із пізнішої етнографії ми дізнаємося про упирів усіляке, часто суперечливе.

Що з цього можна вважати канонічними рисами упирів? Чим особливі саме українські немертві? І що, зрештою, робити, якщо десь неподалік завівся упир?

Концерт “Чотири на два”

Світлана Шабалтіна, Варвара Турта клавесин

дует Kyiv Piano Duo: Олександра Зайцева, Дмитро Таванець рояль

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–19.30

Два інструменти й чотири руки, яким часом стає затісно на одній клавіатурі. «Чотири на два» пропонує дві різні клавірні стихії — клавесин та рояль. Музика в чотири руки колись виникла майже як домашня розвага. Програма для клавірних дуетів охоплює різні відчуття та бачення інструментів: від творів Моцарта і Бетґовена до віртуозних обробок Ґреґа Андерсона. Його фантазії «Papageno!» та «Grande Scherzo» влаштують на клавіатурі справжній оперний театр — із жартами, кокетством та пристрасним «Dammi un bacio!».

19 листопада:

Лекція “Виображена істина: життя і філософія Джамбаттисти Віко між Бароко і Просвітництвом”

Іван Іващенко

Музичний салон Національної філармонії України, 16.00–17.30

У лекції йтиметься про одного з найдивніших класиків філософії «довгого» XVIII століття – неаполітанського філософа і правника Джамбаттисту Віко. Його випадок цікавий тим, що, свідомо обравши барокову мову викладу своїх ідей як у латинськомовних, так і в італійськомовних текстах, він неабияк завадив рецепції своїх вельми оригінальних і в ґрунті речі просвітницьких ідей.

З одного боку, Віко критикував картезіанство за його знецінення епістемічної ролі чуттєвості в нашому стосунку до світу. З другого, наголошував на епістемічній ролі виображення (imaginazione) у нашому доступі до реальності.

Якщо у свій ранній період він обстоював тезу про «зробленість» істини людиною, то в пізній творчості, головним твором якої стали три редакції його «Нової науки», до цієї тези він додає ідею про «виображеність» істини, підкреслюючи таким чином вагому роль нашої чуттєвості в орієнтуванні у світі. Віко цілком серйозно сподівався, що його читач зможе виобразити істину, викладену в його «Новій науці».

Концерт “Сопранові пристрасті: amore, gelosia, rabbia, misericordia”

Софія Соловій сопрано, Соломія Павленко сопрано

Київський камерний оркестр, диригентка Наталія Стець

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–19.30

Любов, ревнощі, гнів, спокуса й милосердя — не просто емоції, а сили, що розкривають людину зсередини, оголюють її бажання, вразливості і внутрішні суперечності.   У центрі програми — героїні різних опер Моцарта, кожна з яких відкриває різні виміри жіночого досвіду.

Для виконавиць ця музика — також пошук автентичної мови Моцарта: тонкощів артикуляції, фразування, вокальної вимови й взаємодії голосу з оркестром. Адже за нотним текстом приховується цілий світ виконавських традицій XVIII століття, вивчення та слідування якому відкриває цю музику щораз інакше, доводячи, що Моцарта незбагненно залишається сучасним, адже за досконалістю створених ним форм ми щоразу впізнаємо самих себе.

20 листопада:

Лекція “Моцарт у кіно: Амадей forever?”

Анна Гадецька та Олександр Островський

Музичний салон Національної філармонії України, 16.00–17.30

Непросто знайти в історії світової музичної культури постать, що би поєднувала таку незбагненну беззаперечність уявлень щодо геніальності, позачасової актуальності, вундеркідності як передумови успішного розвитку і врешті, загадкової трагічності ранньої смерті, як постать Вольфґанґа Амадея Моцарта. Фільм Мілаша Формана “Амадей”, що вийшов у широкий прокат 1984 року, закріпив ці конвенційні уявлення про Моцарта, властиві XIX та першій половині ХХ століття. Пропонуємо розібратись із тим, а чи так все позачасово універсально з наявними уявленнями про Моцарта в “Амадеї”, розглянувши найбільш відомі та поширені міти про генія всіх часів: Моцарт і родина, Моцарт і Сальєрі, Моцарт і хвороби, Моцарт і кіно.

Концерт “Радикальність світла: like meantone”

Наталія Фоменко клавесини, орган-позитив; Сергій Гаврилюк барокова скрипка, віола да ґамба

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–19.30

На початку XVII століття у Неаполі знали про світло дещо більше. 1606 року сюди, рятуючись після скоєного вбивства в Римі, приїздить Караваджо. Він пише картини, де з густої темряви вихоплено лише обличчя і руки. Тут-таки князь Джезуальдо, на совісті якого теж є кров власної дружини та її коханця, складає Tenebrae — музику для богослужіння, під час якої у храмі одну за одною гасили свічки. Митці, що опинилися так хронологічно та локально близько, мислили подібним чином кожен у своїй сфері: один різкий промінь, а довкола — тінь, у якій може ховатися що завгодно.

Через півтора століття Моцарти вірять в інше світло — рівне, денне, просвітницьке. Недарма німецьке Aufklärung буквально означає «прояснення». Леопольд пише підручник з гри на скрипці, щоб кожен міг навчитися грати чисто, правильно і ясно. Результат чуємо у сонатах восьмирічного Вольфґанґа. Тіні тут теж є, але мʼякі: усе видно, усе на своєму місці. То яке світло справжнє? Почути різницю допоможе стрій. Частину програми Наталія Фоменко і Сергій Гаврилюк зіграють у мінтоновій темперації.

 21 листопада:

Лекція “Манера вирізнятися: Караваджо і проблема стилю”

Ольга Балашова

Музичний салон Національної філармонії України, 10.00–11.30

Що означає мати власну манеру — і коли вона стає стилем? Через маньєризм і мистецтво Караваджо поговоримо про те, як художники вирізняються всередині спільної візуальної мови, як відхилення перетворюється на впізнаваність, а історія мистецтва вже згодом називає це «стилем епохи». Чому Караваджо ніколи не був художником бароко, але був тим, хто змінив критерії переконливості в живописі.

Відкрита онлайн розмова з Еламом Ротемом «Виконання музики XVI та XVII століть»

Музичний салон Національної філармонії України, 12.00–14.00

Елам Ротем — клавесиніст, композитор і співак. Засновник і керівник удостоєного нагород ансамблю Profeti della Quinta.  Спеціалізувався на історичній виконавській практиці у Schola Cantorum у Базелі, здобувши ступінь магістра з гри на бассо континуо, а також другий магістерський ступінь з імпровізації та композиції. У 2014 році Ротем заснував удостоєний нагород ресурсний вебсайт Early Music Sources (www.earlymusicsources.com).

У 2016 році він з відзнакою захистив докторську дисертацію («Early Basso Continuo Practice: Implicit Evidence in the Music of Emilio de’ Cavalieri» — «Рання практика бассо континуо: неявні свідчення в музиці Еміліо де Кавальєрі») у межах нової спільної програми між Schola Cantorum у Базелі та Вюрцбурзьким університетом у Німеччині. З 2025 року працює дослідником у Schola Cantorum Basiliensis.

Розмова з Еламом – унікальна нагода прояснити відмінності між двома бароковими століттями, оскільки його наукова глибина та яскрава творча індивідуальність не пропонують догматичності у підходах, натомість наштовхують на пошук, верифікацію та свободу вибору шляхів. Учасники розмови — спільнота зацікавлених ранньою музикою професіоналів та аматорів.

Концерт “Діалоги Адама і Єви”

Ансамбль української автентичної музики «Божичі»

Ансамбль PARTES Open Opera Ukraine

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–19.30

«Діалоги Адама і Єви» – це рефлексія на біблійну історію прабатьків людства, висловлена засобами української народної та професійної вокальної барокової музики, з вкрапленнями сучасної музичної мови. Концертна програма складається з трьох частин – «Вигнання з раю», «Каїн» та «Сон Єви», які послідовно розповідають про стрижневу ідею Біблії – можливість відновлення єдності з Богом через покаяння та відторгнення сил зла.

Програма зіткана з творів українських композиторів доби Бароко, які буде виконувати ансамбль ранньої української професійної музики Partes, та світських і духовних народних пісень, дотичних своєю тематикою до історії Адама і Єви, у виконанні ансамблю української автентичної музики «Божичі». Кордонами розділів послужать сучасні твори української композиторки, співкерівниці ансамблю «Божичі» Сусанни Карпенко, які будуть спільно виконуватися двома колективами.

22 листопада:

Лекція “Франц Ксавер Моцарт: нагоди та сюрпризи пізнання культурних контекстів”

Роксоляна Гавалюк

Музичний салон Національної філармонії України, 10.00–11.30

Зараз вже рідко хто не знає, що в нашому краї близько 30 років працював молодший син славетного композитора-класика, світового генія В. А. Моцарта, якому в січні цього року виповнилося 270 років. Попереду, 5 грудня, іще одна ювілейна дата – 200-річчя з виконання «Реквієму» Моцарта-батька під орудою Моцарта-сина у львівському храмі св. Юра.

Відомості про Моцарта-сина різняться і часто є не точними. Але навіть попри це зрозуміло – сам Моцарт-молодший, мистецькі події пов’язані з ним – були об’єктом особливої уваги європейської преси і незмінно привертали увагу до Львова – столиці королівства Галичини – як вважалося у Відні – «ведмежого кутка» імперії.

Утім часто ми навіть не здогадуємося якими численними і різноманітними були перетини творчих контактів Моцарта-молодшого з багатьма місцевими і європейськими славетними виконавцями, композиторами, поетами, художниками, акторами. Розплутуючи клубочки подій, пов’язаних з дослідженням його діяльності, виявляємо скільки ми маємо нагод пишатися майже чи цілком забутими нині митцями – уродженцями українських земель!

Концерт “На межі”

Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble

Наталія Хмілевська  художня керівниця, сопрано

Олеся Люба сопрано; Роман Меліш  контратенор; Максим Бережнюк сопілки
Антоніна Криса барокова скрипка; Андрій Чоп бароковий альт; Тетяна Гречанівська барокова віолончель; Наталія Фоменко  клавесин, орган-позитив; Ігор Тарновецький торба; Дмитро Третяк  контрабас

Фоє Національної філармонії України, 13.00–14.30

Близько 1600 року італійська музика порушила власні правила. Дисонанси, яких іще вчора уникали, раптом стали виразовим засобом. Сольний спів вийшов із ансамблю чи хору на передній план, а бас почав ходити по колу, як думка, якої неможливо позбутися. Теоретики сперечалися, чи це взагалі музика. Композитори відповідали новими збірками. Ренесанс лишив по собі образ гармонійної, врівноваженої людини. Раннє бароко ще не вирішило, ким ця людина є, і вперше дозволило молитві й пристрасті, публічній ролі й прихованому «я» існувати поруч.

Нам цей стан знайомий без пояснень. Кава й робочі листи, сирени та укриття вже нерозривно поєднані у наших буднях, де ми щоразу балансуємо на межі. Обидва досвіди справжні, і жоден не скасовує іншого. Музика XVII століття мала власний спосіб вираження цих станів — чакону й пасакалію. Бас у них повторює ту саму коротку фразу десятки разів. Мелодія над ним щоразу шукає інший вихід і щоразу його знаходить. Цими формами відкривається програма Liatoshynskyi Capella: Early Music Ensemble і до них програма повертатиметься ще не раз.

Концерт “Незвичне/шалене&меланхолійне/спокійне”

Софія Оганесян, клавесин

Музичний салон Національної філармонії України, 16.00–17.30

Рання барокова музика ставить перед сучасними музикантами чимало запитань. Чи вдасться колись знайти оригінал вокального твору «Madame vous aves mon cuor», який був взятий за основу для клавесинної версії? Хто, все ж, є автором версії Pavana lachrimae, яку раніше приписували Гайнріху Шайдеманну? Відсутність відповідей не заважає нам відчувати від цієї музики безліч емоцій, її ж загадковість і незбагненність може послугувати нам імпульсом до нового рівня емоційного сприйняття.

Програма зібрала твори з різних регіонів сучасної Європи з XVI–XVII століть і наповнена контрастами.

Концерт “REQUIEM: Гаас”

Симфонічний оркестр Національної філармонії  України

Наталія Пономарчук, диригентка

Камерний хор «Київ»

Наталія Степаняк сопрано; Марія Антоневська мецо-сопрано; Олександр  Нікіфоров тенор; Володимир Щур бас

Колонна зала Національної філармонії України, 18.00–19.30

Два Реквієми, написані з інтервалом у понад два століття, — і два різні погляди на музику як спосіб осмислити смерть, втрату й людську вразливість.

Георг Фрідріх Гаас — австрійський композитор, котрий багато працює з музичною спадщиною старих часів, осмислюючи її у своїй творчості, звернувся до музики видатного Моцарта.

Реквієм Моцарта — монументальний твір, який демонструє композиторську майстерність автора та потужний емоційний вплив на слухача. Чи не тому цей твір оповитий легендами і таємничими історіями? Щось із них правда, щось — вигадка. Втім правда те, що Моцарт відчайдушно намагався бути залученим до музичного життя міста і працювати за своїм покликанням, хапаючись за будь-яку можливість. «Наймудріші члени Віденської міської ради, милостиві панове», «якби мені стати помічником музичного керівника — попервах без оплати праці», «моя підготовка включає також володіння церковним стилем, тож вважав би себе гідним цієї посади» — текст саме цього листа композитора до міської влади стає основою вербальної складової уривків Гааса, якими він перемежовує оригінальний текст Реквієму без будь-яких доопрацювань наступних музикантів. Таким чином впритул поєднуються моцартівська прозорість та гаасівська рафінованість звукових хмар.