Архистратиг Божий Михаїл здавна вважається покровителем Києва і Київської землі.

Печерський монастир на честь Успіння Пресвятої Богородиці, який ми нині знаємо під назвою Києво-Печерської Лаври, з 1592 року став Ставропігією Вселенського Патріарха. Тобто Києво-Печерська Лавра не підлягала місцевій церковній владі, а була напряму підлегла Вселенському Константинопольському Патріарху.  Ще кілька десятків років потому різного роду рейдери намагалися поставити під сумнів Ставропігію.

Єлисей Плетенецький – новоканонізований архімандрит Печерського монастиря – домігся підтвердження Ставропігії у 1608 році. Нагадаю, що статус Лаври цей монастир офіційно отримав у 1688 році.

Коли деякі лжемовці й досі говорять, що Києво-Печерська Лавра належала московському патріархату – це брехня.

Московські війська прийшли до Києва тільки у 1654 році, й поставили свій гарнізон на митрополичих городах, біля Софійського собору у Києві. Печерськ у ті часи був окремим містечком, а московські стрільці не ходили до українських храмів. Вони мали свій похідний храм і своїх священників. І врешті-решт збудували для себе власну Троїцьку церкву – недалеко від Софії Київської, на місці скверу сучасного готелю «Хаят» (Hyatt Regency Kyiv). Про це я вперше почув від видатного історика Ігоря Гирича.

У часи Виговщини козацьке військо вело війну проти московської окупації. Московський гарнізон, що стояв у Києві, отримав наказ захопити Печерськ. І насамперед – Печерський монастир на честь Успіння Пресвятої Богородиці, серце Печерська. Сталося це у 1658 році.

Мій вчитель, а під час оборони Києва 2022 року – солдат 112 бригади ТРО ЗСУ, народний артист України, кобзар Тарас Компаніченко розповів мені про літописне Чудо Архистратига Божого Михаїла: порятунок Успенського Києво-Печерського монастиря від нападу московітів! Цей літопис – зі збірника священника Стефана Теслевцьового із Закарпаття. Свого часу Іван Франко знайшов збірник, скопіював його та опублікував.

«Року 1658 збиралися московити захопити та підкорити Печерський монастир Успіння Пресвятої Богородиці. Ченці Успенського Києво-Печерського монастиря молилися до Бога, щоб він захистив їх від нашестя нечестивих московітів.

Перший раз, як прийшли походом московити на Печерськ, Бог покарав їх і вони осліпли. Як прийшли вдруге, то теж були осліплені. Коли ж Бог зцілив їхню сліпоту, вони вперто – втретє прийшли походом на Печерський монастир.

Тоді ж з’явився Святий Архистратиг Божий Михаїл на коні у брончастій сорочці та порубав їхнім коням ноги, і нападників московських спалив у вогні».

Таким чудесним чином був відбитий напад Москви на Києво-Печерськ.

Московська церква свідомо боролася з церковними українськими літописами та історичними сюжетами, які могли б свідчити про поразку московських окупантів від рук українських воїнів.

Під час оборони Києва у 2022 році ми самі ніби пережили чудо про Архистратига Михаїла, і тому вирішили відтворити ікону із таким сюжетом. Я  звернувся з цим до відомого київського іконописця Юрія Нікітіна.

Ми присвятили цю ікону усім українським захисникам Києва від московської навали. Тепер – це бригадна ікона 112 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

У репертуарі кобзаря Тараса Компаніченка є кант, присвячений диву про порятунок Києва від московських окупантів 1658 року, а там такі слова:

«Утікали москалі, гнані Божим гнівом

І патроном всіх киян Святим Михаїлом.

Гетьмане Михаїле, од вражої броні

Місту Києву завжди будь на обороні».

Як перемагали московітів наші предки – так переможемо і ми, бо з нами Бог і Архистратиг Божий Михаїл! Слава Україні!

Андрій Ковальов, диякон, Магістр богослов’я, офіцер Збройних Сил України