Подивився допремʼєрний показ фільму про Океан Ельзи «Спостереження шторму». І це той випадок, коли «янголам вдалося все»!

Скажу чесно, я йшов і думав, що це буде якась Вікіпедія-історія про ОЕ, яку вже давно всі свідомі фани чули та знають. Але вийшло справді цікаво.

Багато нового про прощання з Дмитром Шуровим, Юрієм Хусточкою та Павлом Гудимовим. Як це все переживалось, чому все так сталось. Багато про тодішню зіркову хворобу Святослава Вакарчука та різкі рішення, які повернули трохи на туди…

Багато про усвідомлення чи може бути «голос поколінь» поза соціальними «штормами», які постійно відбувались в державі, та й продовжуються…

Багато – про рок-н-рольне життя від Дениса Глініна та Дениса Дудко – секс, наркотики, алкоголь, тури.

Багато – про воєнний флешбек з Югославії від Милоша Элича.

Ну і діти Славка теж у фільмі пробігали.

Одне слово – вивернули душу.

Але найголовніше, що ОЕ – це справді саундтрек незалежної України й особисто кожного з нас. Авторам вдалось скласти цей пазл. Уявляю скільки було правок!

Як любите ОЕ, обовʼязково йдіть в кіно. Люди плакали, сміялись, тупали ногами в ритм, надихались і ностальгували. Вийшло добре. Вітання!

Андрій Чемес, PR at JustAnswer UA, журналіст, радіоведучий, співзасновник Radio Skovoroda

Фото у заголовку: кадр із фільму