Мілла Йовович, яка розпочала свою кінокар’єру з ролі ніжної дівчини у фільмі «Повернення до Блакитної лагуни» та чудово вписалася у фантастичні образи, перетворилася на сувору героїню бойовиків.

Ніккі дуже любить свою доньку, але, віддана справі, якій служить, не може собі дозволити бути з нею часто. Можна сказати, що і замість батька, і замість мами до 16 років дівчинки був чоловік спецпризначенки. І коли, нарешті, вона залишила кар’єру і вирішила стати хорошою мамою, доньку викрадає злочинне угруповання, яке займається торгівлею людьми. Ніккі кидається на її пошуки, робить усе можливе й неможливе, застосовує всі свої знання та вміння, щоб витягнути її з цього пекла. Жінка самотужки бореться не лише з кримінальним угрупованням — її намагаються зупинити поліція і навіть побратими!

Нехай бойові сцени виглядають не зовсім реалістично, але хто з нас не хотів би так карати зло, як це робить Мілла Йовович? Це все-таки художнє кіно. (Зрештою, комікси Marvel подобаються багатьом). Та й взагалі — хіба ми знаємо, чого навчають у їхніх спецпідрозділах? Тема захисту дитини матір’ю — дуже гостра, а якщо жінка ще й має досвід бойових дій — вона здатна на багато що. Стимул і можливості плюс аналітичне мислення, та й взагалі кажуть, що в критичних ситуаціях у людини відкриваються унікальні здібності. А тут ситуація надкритична: у Ніккі ще й почуття провини перед донькою, якій вона не дала достатньо тепла в дитинстві.

Але сенс фільму не в тому, наскільки крутою може бути спецпризначенка. Він глибший і болючіший. Він про серйозну проблему: про зло у вигляді злочинного угруповання, яке займається торгівлею людьми, для якого немає нічого святого, де красивих беззахисних дівчат називають худобою і так само до них ставляться. А найжорсткіша правда в цьому фільмі відкривається тільки в кінці. Як снитч у «Гаррі Поттері». Правда, яка робить фільм реалістичнішим.

Важка історія, що розриває серце і яка для будь-якої матері буде як страшний сон. Режисер — Адріан Грюнберг («“Веселі” канікули», «Мисливці на грінго», «Рембо: Остання кров»), а серед продюсерів — чоловік Мілли Йовович Пол В. С. Андерсон.

Наталія Кряж

Якщо Вам сподобалася стаття, автору буде приємний комплімент