28 травня 2026 року о 19.00 відбувся концерт сучасних музичних творів Ансамблю сучасної музики НМАУ «Нова музика в Україні». Невипадково — у Великій залі ім. Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України. І промовисто — із жартівливою ремаркою: концерт «про те, як козаки музикувати вміють». Походження цього жарту ми вирішили з’ясувати у композитора, художнього керівника і диригента Володимира Рунчака.

— Вітаю, Володимире! Історія виникнення в стінах НМАУ студентського Ансамблю сучасної музики «Нова музика в Україні» натякає на жагу до певних оновлень у вищій освіті. Ви практик, отже Ваша думка має вагому аргументацію?

— Саме так! У 2017-му — дев’ять років тому, в Національній музичній академії України, за підтримки керівництва, я запровадив навчальний предмет «Сучасна ансамблева музика» (робоча назва Ансамбль сучасної музики «Нова музика в Україні»). До цього часу виконання сучасної музики ніколи не було навчальним предметом в українських музичних вишах! На жаль, ні для кого не є секретом, що багато колишніх українських студентів, а нині молодих виконавців, які гідно закінчують вище професійне навчання в теорії, в особистій практиці гри на інструментах не є професійно готовими до нових технічних прийомів. А інколи навіть не знайомі з новітніми способами звуковидобування, які у професійному світі давно вже є класикою XX ст.! Тому й продовжуючи свою працю в оркестрах, хорах, ансамблях чи в сольній виконавській кар’єрі, молоді артисти є нібито «не до кінця навченими». Усе це гальмує швидку підготовку концертних програм у професійних мистецьких колективах.

— Як саме?

— Уявіть, приміром, купу додаткових питань на репетиціях, що забирають час від художньої роботи над творами. Відсутність спеціалізованих технічних навичок. Якщо з вивченням музикознавчого предмета «сучасна музика» справа є вирішеною, то з виконавської точки зору цю проблему в нашій країні навіть не було проголошено.

— Отже, Ви вирішили діяти. Як на Вашу пропозицію зреагувало керівництво вишу і студенти?

— Уперше в нашій країні Національна музична академія України, спираючись на свій професійний вузівський авторитет, започаткувала вивчення предмета «Сучасне ансамблеве виконавство» (Ансамбль сучасної музики). Цей предмет викладається за вибором студентів. Учасниками ансамблю є переважно студенти (I) II–IV курсів оркестрового факультету, що представляють усі оркестрові інструменти. Також передбачається залучення піаністів, співаків, студентів факультету народних інструментів.

— Вочевидь, практичні засади і структура курсу з’явилися також не випадково, а в результаті пошуку ефективної концепції викладання? У чому її особливість?

— Ансамбль «Нова музика в Україні» працює чотири академічні години на тиждень та дає два (або більше) концерти у двох семестрах із різними програмами. Студенти отримують семестрові оцінки з вивчення предмета «Сучасне ансамблеве виконавство». Репертуар колективу: твори класиків Нововіденської школи XX ст., сучасна українська та зарубіжна музика.

— Зауважте: сучасна музика народжується тут і зараз, а з нею — нові композиторські та виконавські ідеї. Новий твір — новий виклик. Як впоратися з цим студенту?

— У нашому репетиційному процесі передбачається активна участь українських композиторів, і вони в тому дійсно зацікавлені. Якщо колись ми починали з чотирьох-п’яти виконавців, оскільки студенти навіть не знали, що це за предмет, то через 2-3 роки молодих виконавців стало значно більше. Сьогодні наш колектив налічує 86 студентів. Це повноцінний симфонічний оркестр! Наш колектив проводить два концерти наприкінці семестрів, де грає повний склад оркестру, а також два камерні концерти в межах кожного семестру. Тобто шість концертів за навчальний рік — свіжої, подекуди експериментальної музики.

— Але ж карколомні обставини життя останніх років — від ковіду до сьогоднішньої повномасштабної війни — гальмують і руйнують масові заходи для слухачів і музикантів. Як виглядає ваша реальна ситуація щодо викладання сьогодні?

— Виглядає як сумні корективи в роботі молодого студентського колективу. Багато студентів та їхніх викладачів поїхали за кордон, навчаються там в інших вишах, а в нашій академії продовжують навчання онлайн. Зрозуміло, що навчатися оркестрового виконавства дистанційно неможливо. Але керівництво змушене з розумінням ставитися до цих складних умов. Однією з наступних проблем у нашій роботі є також те, що заняття проходять по неділях (4 академічні години). Просто іншого дня, який би підходив усім студентам, знайти неможливо. Але ж відомо, що неділя за своїми функціями не є найкращим днем для групових занять.

— Втім, на онлайн-навчання приходять студенти, які без нього не мислять свого професіоналізму. А як бути тим, хто попри все залишився в Україні та Києві?

— За час повномасштабного вторгнення російських фашистів ми зіткнулися з додатковими серйозними проблемами, які долати було дуже важко або ж просто неможливо. Це: повітряні тривоги, відключення світла та холод взимку в класах Академії. Регулярні відключення електрики на 8-10-12 годин на добу (особливо в холодні місяці року), коли на ній трималося все: тепло, ліфт, вода, електронні інструменти, комп’ютери; безліч побутових та організаційних проблем тощо. Неодноразово ставалося таке, коли світло гасло просто під час репетицій або концертів. Ось кілька прикладів із цьогорічної роботи нашого колективу у другому семестрі. Початок заняття, приходить повідомлення в групу у вайбері від одного зі студентів:

«Я і мій колега не зможемо прийти на репетицію, оскільки пів ночі гасили пожежу в сусідньому будинку. Будинок загорівся після удару безпілотника чи ракети».

І ось такі повідомлення були дуже частими:

«Цілу ніч сиділа в укритті, дуже змучена, прийти на репетицію не можу».

«Поїхав додому, бо в Києві жити неможливо, захворів, температура 39».

«Поїхав додому, тому що хочу побачитися з батьком чи братом, який прийшов у відпустку з війни».

Бували ще трагічніші повідомлення.

— Але концерт 28 травня 2026 року в НМАУ виглядає як ствердження неможливого!

— Всі ці роки від нашого заснування колектив плідно працював, і сьогоднішній концерт є беззаперечним цьому підтвердженнням. Звичайно, ви ж розумієте, що в умовах війни нормальний репетиційний процес є просто нереальним. Крім того, всім викладачам потрібно бути дуже коректними у спілкуванні зі студентами, які й так травмовані емоційно. Усі працюють на кількох роботах, щоб виживати і зрозуміло, що інколи пропускають навчальні предмети. Але якщо заняття з фаху, теоретичних дисциплін можуть проходити онлайн, і можна також перенести урок на інший час, то стосовно репетиційного процесу в оркестрі (ансамблі, хорі) це неможливо! Є багато що розповісти з серії “погане”. Але обмежуся тільки головним висновком: можу сказати, що на сьогоднішній день наш колектив працює в робочому режимі. Ми пережили чергову страшну зиму. Ми вистояли, Україна існує, і сподіваємось, що наступна зима буде переможною і мирною!

Програма цього концерту наступна:

Цзюй Цзицзянь – «Зорі співають на світанку» для оркестру (прем’єра)

Anton Webern – Шість п’єс для оркестру (твір 6)

Володимир Рунчак – Концерт для кларнета з оркестром або «про те, як козаки музикувати вміють» (прем’єра, соліст Мар’ян Пукаляк)

Запрошую на наші концерти! Вхід безкоштовний.

Анна Архипова

Довідка:

Володимир Рунчак – український композитор та диригент. Народився 12 червня 1960 р. у м. Луцьку. Закінчив Луцьку музичну школу № 1, Луцьке музичне училище та Київську державну консерваторію (1984 р. – оркестровий факультет: баян, диригування. 1986 р. – композиторський факультет).

Лауреат багатьох міжнародних композиторських конкурсів. Його творчі інтереси досить широкі: створення музики для симфонічного та камерного оркестрів, малих ансамблів, солістів, хорів, диригентська практика – виконання творів сучасних українських та зарубіжних композиторів, організаторська діяльність з проведення міжнародних і всеукраїнських фестивалів та концертів «Нова музика в Україні». Твори В. Рунчака з успіхом виконуються на багатьох міжнародних фестивалях сучасної музики в Україні та за кордоном. Авторські концерти В. Рунчака проходять в Києві, Харкові, Луцьку, Мюнхені, Парижі, Нью-Йорку. Його твори друкуються видавництвами: «4’33”» – Німеччина, «Agenda edizioni musicali Вologna» – Італія, «Astra» – Польща, «New Consonant Music» – Бельгія, Бібліотекою камерного хору «Київ», записуються фірмами: «Aurophon», «Stadt Witten» – Німеччина, «Sub Rosa» – Бельгія, «Cambria» – США.

В. Рунчак – пропагандист сучасної музичної творчості. Впродовж десяти років вів на Третьому каналі «Культура» Національної радіокомпанії України передачу «Нова музика в Україні». З його ініціативи в Україні вперше прозвучали окремі оркестрові та ансамблеві твори композиторів-класиків ХХ ст. – Е. Вареза, А. Веберна, Л. Ноно, К. Штокгаузена, Д. Лігеті, Л. Беріо. За роки своєї диригентської діяльності В. Рунчак здійснив понад 300 світових та українських прем’єр сучасних музичних творів. Як диригент він виступає з Камерним ансамблем «Нова музика в Україні», який заснував у сезоні 1988 – 1989 рр. Колектив разом з рекординговою компанією «Atlantic» видав 10 дисків з творами сучасних композиторів. Як запрошений диригент виступав з Національним симфонічним оркестром України, Національним одеським філармонійним оркестром, Заслуженим симфонічним оркестром Національної радіомовної компанії України, з симфонічними та камерними оркестрами Львівської, Одеської, Харківської, Запорізької, Луганської, Рівненської філармоній, з музичними колективами Казахстану, Болгарії, Ізраїлю, Франції, Італії, Польщі. В сезонах 2007\2008 рр. та 2010\2011 рр. працював Головним запрошеним диригентом Державного камерного оркестру Азербайджану ім. Кара Караєва. Є художнім керівником міжнародних фестивалів «День українського баяна і акордеона», «Kharkiv contemporary» та «Нова музика в Україні».