Серпень у Національній філармонії України відкриває нову сторінку концертного року. Уже 8 серпня розпочинається 163-й концертний сезон – із масштабної програми за участю Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України, диригента Теодора Кухара та піаністки Фані Лінь. Упродовж місяця на слухачів чекають яскраві симфонічні й камерні концерти, оперні проєкти, органні вечори, музика бароко, романтизму й сучасності, а також зустрічі з українськими та закордонними виконавцями.

Особливе місце в серпневій афіші посідає фестиваль «ВЕТЕРАН КЛАСИК ФЕСТ» – мистецька подія для ветеранів і військовослужбовців, а також за їхньої безпосередньої участі. Фестиваль покликаний створити простір, у якому музика стає мовою взаємної підтримки, пам’яті та єдності, об’єднуючи професійних музикантів, захисників України й усіх, хто цінує силу мистецтва.

Запрошуємо провести серпень разом із Національною філармонією України та розпочати новий концертний сезон у атмосфері живої музики, важливих мистецьких подій і натхненних зустрічей.

 Колонна зала

8 серпня ВІДКРИТТЯ 163-ГО КОНЦЕРТНОГО СЕЗОНУ. 163-й концертний сезон Національної філармонії України відкриється програмою, у якій зустрінуться дві яскраві музичні стихії ХХ століття –  український симфонізм Бориса Лятошинського та неповторний світ Джорджа Ґершвіна. За диригентським пультом – Теодор Кухар, чия співпраця з Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України щоразу стає особливою подією. Солісткою вечора виступить тайванська піаністка Фаня Лінь, відома тонким відчуттям стилю, віртуозністю та глибиною музичних інтерпретацій.

У першому відділі зустрінуться два абсолютно різні світи. Відкриє вечір сонячна, пронизана карибськими ритмами «Кубинська увертюра» Джорджа Ґершвіна – музика свята, сповнена сяйва мідних духових та запальної перкусії. А слідом за нею прозвучить один із найтрагічніших і найглибших творів українського симфонізму – Симфонія № 4 Бориса Лятошинського. Від суворого, майже космічного Andante sostenuto e maestoso, через морок і тривогу Lento tenebroso – до несамовитого, вольового фіналу.

У другому відділі пануватиме Ґершвін. Спочатку – його знаменитий Концерт для фортепіано з оркестром, де Фаня Лінь продемонструє і джазову імпровізаційність, і симфонічну міць, балансуючи між блюзовою меланхолією Adagio та шаленим драйвом Allegro agitato. Кульмінацією стане грандіозна симфонічна картина «Поргі та Бесс» в аранжуванні Роберта Рассела Беннетта – справжня енциклопедія емоцій, де сумна краса «Summertime» переплітається з драматичним розмахом оркестрового звучання.

Відкриття 163-го сезону стане не лише початком нового концертного року, а й символічною зустріччю різних культур, музичних мов і творчих світів, які в діалозі народжують мистецтво поза межами часу.

Партнер події LIATOSHYNSKY FOUNDATION.

9 серпня CREONTE XVIII/XXI: ДОЛЯ, ВИБІР ЧИ ВИБІР ДОЛІ? Open Opera Ukraine представляє концертне виконання опери «Креонт» Дмитра Бортнянського за участі капели Лятошинського під орудою австрійського диригента Йорґа Цвікера. Написана у 1776 році на італійське лібрето, опера «Креонт» є однією з найраніших сценічних робіт Дмитра Бортнянського та яскравим зразком жанру opera seria. Віднайдена після тривалого забуття партитура відкриває новий погляд на постать композитора та його внесок у європейську музичну спадщину. Концертне виконання є важливим етапом масштабного міжнародного проєкту, що передбачає підготовку нового науково-критичного видання партитури та професійного аудіозапису опери відповідно до принципів історично поінформованого виконавства. У концерті беруть участь Liatoshynskyi Capella: Orchestra and Choir («Національний будинок музики») та провідні українські солісти.

Проєкт «Creonte XVIII/XXI: доля, вибір чи вибір долі?» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура під час війни». Реалізується Open Opera Ukraine у співпраці з Національним будинком музики та Національною філармонією України, за партнерської підтримки Італійського інституту культури, Посольства Італії в Україні, ЮНЕСКО, Австрійського бюро кооперації у Львові та Посольства Республіки Австрії у Києві.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації. В залі вільна розсадка.

14 серпня ВЕЧІР РАПСОДІЙ. Сліпуче сонячне світло та мінлива гра світла й тіней у вихорі фольклорної стихії – таким буде відкриття 108-го концертного сезону Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України!

Програму вечора об’єднує жанр рапсодії, в якому народні мелодії, танцювальний запал та яскрава оркестрова палітра зливаються в єдине ціле. Саме тому поруч звучатимуть твори, народжені під впливом культур Іспанії, Румунії та України.

Концерт відкриє «Іспанська рапсодія» Моріса Равеля – один із найвишуканіших зразків оркестрового мистецтва ХХ століття, сповнений південного колориту, ритмічної свободи та витонченої гри тембрів. Зовсім іншу грань французької музики представить Рапсодія для кларнета з оркестром Клода Дебюссі – тут пануватимуть світ тонких настроїв, прозорих барв і блискучої солістичної віртуозності.

У Румунській рапсодії № 1 Джордже Енеску народні мелодії перетворюються на стрімкий вихор танцювальної енергії. Українська музика постане у двох творах, натхненних карпатським фольклором: «Карпатська рапсодія» Мирослава Скорика для скрипки з оркестром поєднує народну стихію з віртуозним соло, а «Українська карпатська рапсодія № 1» Левка Колодуба розкриває багатство народнопісенних інтонацій і барвистий оркестровий колорит.

Від витонченої французької палітри до запальних народних танців і самобутніх карпатських мелодій – відкриття сезону представить яскраву симфонічну фреску, сповнену барв, темпераменту та життєвої енергії!

 16 серпня Програма концерту ОРГАННЕ БАРОКО АНГЛІЇ ТА НІМЕЧЧИНИ – це подорож світом європейської органної музики доби бароко, від німецької півночі до Англії. Солісти Національного будинку музики Ганна Бубнова та Максим Сидоренко вибудовують свої відділи як два різні погляди на епоху: перший тяжіє до німецької традиції, другий розкриває англійську школу й переходи між нею та континентом.

Перший відділ окреслює північнонімецьку органну школу – традицію, що живила й самого Баха. Прелюдія Брунса й музика Букстегуде представляють так званий stylus phantasticus з його імпровізаційною свободою, віртуозністю та контрастами; Пасакалія та Прелюдія і фуга соль мінор Букстегуде показують майстра, якого молодий Бах вирушив слухати пішки за сотні кілометрів. Поряд із німцями звучать три англійські волюнтарі Джона Елкока, що є характерний жанром для англійської церковної музики. Кульмінація відділу – монументальна Прелюдія і фуга до мінор BWV 546 Баха, де північнонімецька спадщина переплавлена у зрілий і масштабний задум.

Другий відділ зосереджений на англійському бароко й Бахові. Тут звучить знаменитий Trumpet Voluntary Кларка (довго приписуваний Перселлу) – урочистий «Марш принца Данського», а також низка творів самого Перселла, центральної постаті англійської музики. Дві ґальярди Доуленда повертають слухача ще на крок назад, до пізнього Ренесансу й світу лютневої музики. Обрамлюють відділ дві великі органні поліфонічні фрески Баха – Прелюдія і фуга мі мінор BWV 548 та ля мінор BWV 543.

Цей органний вечір дає змогу почути, як спільна барокова мова – імпровізаційна фантазія, поліфонія, варіації на basso ostinato – по-різному звучить у німецькій та англійській традиціях, і як над ними обома височіє постать Баха.

19 серпня Концерт СЕРПНЕВИЙ РАНОК подарує зустріч із володаркою рідкісного сопрано спінто,  співачкою Ольгою Барбен (Швейцарія), чий голос, артистизм і висока виконавська культура здобули визнання на провідних сценах Європи. Разом із піаністками Анною Поліщук та Тетяною Гуцул вона представить програму, що об’єднує найкращі сторінки оперної та вокальної класики: перлини барокової музики Генделя, Вівальді та Перселла, витончену духовну лірику Моцарта і знамениті оперні сцени епохи романтизму. Слухачі почують зворушливе «Lascia ch’io pianga», трагічний Плач Дідони, чуттєву арію Даліли, неповторні сторінки з опери «Кармен», улюблені арії Пуччіні, в яких ніжність і драматизм поєднуються з красою вокальної мелодії. І, звичайно, знамениту Аве Марія Й. С. Баха–Ш. Гуно – світлу та піднесену молитву, яка вже багато років зачаровує світ своєю красою.

Творчість Ольги Барбен поєднує відданість класичним традиціям із глибокою емоційністю та щирістю музичного висловлювання. Як мисткиня і культурна амбасадорка України, вона не лише гідно представляє українську вокальну школу у світі, а й активно підтримує українську культуру на міжнародній сцені. «Серпневий ранок» стане справжнім святом краси людського голосу, великих почуттів і музики, яка не втрачає своєї сили з плином часу.

 20 серпня В ГОСТЯХ У РОК-ЗІРОК. Національний академічний духовий оркестр України вже давно не обмежує свої концерти традиційним репертуаром для духового оркестру. На цей раз лунатиме РОК!

Queen, Beatles, Bon Jovi, Led Zeppelin, Deep Purple… Перевірена рок-класика, яка з перших акордів захоплює дух! Хто із нас не знає цих запальних гітарних рифів та ритмів? Хто не закохувався під акомпанемент знаменитих мелодій?

Неймовірний заряд енергії та драйву!

21 серпня КОРОЛЬ ТАНЦЮЄ. Національний ансамбль солістів «Київська камерата» та Liatoshynskyi Capella: Choir запрошують на концерт-мандрівку до Версаля доби Короля-Сонця – часу величних свят, вишуканих танців і театральних видовищ, коли музика була невід’ємною частиною придворного життя, а французьке бароко переживало пік розквіту. Тут пишність поєднувалася з грацією, а суворий придворний етикет – із живими, часто теж «піковими» людськими почуттями.

В основі програми – твори Жана-Батіста Люллі, придворного композитора Людовика XIV, чия творчість сформувала музичний образ Франції XVII століття. Витонченість і театральність, танцювальна легкість і святковий блиск, шляхетна стриманість і довершеність форми – усі ці риси втілилися в музиці, що звучала в палацових залах та супроводжувала життя найвпливовішого двору Європи.

Особливої атмосфери концерту нададуть «Листи/щоденник із Версаля» – літературні вставки між музичними номерами, що допоможуть слухачам відчути дух епохи, побачити придворне життя очима сучасників і ще глибше зануритися у світ життя доби Короля-Сонця.

Програму презентуватиме австрійський диригент Йорг Цвікер, тонкий знавець європейської барокової музичної культури. Його діяльність пов’язана з дослідженням історичних виконавських традицій, тому інтерпретації вирізняються увагою до стилю, тембрової палітри та художньої мови епохи бароко. Звернення до музики Люллі є продовженням багаторічної роботи музиканта з європейською музичною спадщиною.

«Король танцює» – це рідкісна нагода почути музику, яка понад три століття тому стала символом французької культури й досі зачаровує своєю елегантністю, красою та бездоганним відчуттям стилю.

За партнерської підтримки Австрійського бюро кооперації у Львові та Посольства Республіки Австрія в Києві.

 27 серпня СЕРПНЕВА ФАНТАЗІЯ – це вечір високої виконавської майстерності, де віртуозність стає мовою вираження цілої палітри почуттів – від інтимної лірики до потужної експресії.

Відкриє програму відома Фантазія фа-мінор Франца Шуберта в аранжуванні В’ячеслава Самофалова для струнного оркестру та фортепіано – твір про мінливість внутрішніх станів, від емоційної вразливості до тривожної боротьби. Далі прозвучить натхненна прадавніми звичаями Сюїта «Купальська» самого Самофалова – яскрава, побудована на стрімких контрастах партитура, де оркестр демонструє повний спектр колористичних і технічних можливостей.

Серенада для струнного оркестру Едварда Елгара – ще один зразок витонченої лірики й бездоганної композиторської майстерності. Кульмінацією вечора стане Сюїта «Любовне божевілля» Юрія Шевченка для скрипки та камерного оркестру: від ліричної глибини «Романсу» до запаморочливої віртуозності «Тарантели», вогняного «Циганського танку» і блискавичного «Галопу». Завершить програму «Коло» Євгена Петриченка – сучасна партитура, що випробовує технічну витривалість і артистичну сміливість соліста.

Втілюватиме цю віртуозну програму Київський камерний оркестр під орудою диригента Ділявера Османа – музиканта, відомого точністю жесту і вмінням розкрити найскладнішу партитуру. Партію скрипки виконає Владислав Нікулін, чия техніка та виразність ідеально пасують до найвибагливіших сторінок програми, а за фортепіано – Максим Шадько, піаніст, здатний поєднати технічну досконалість із глибиною музичного висловлювання.

29 серпня У першому відділі концерту БЕРҐ & МОЦАРТ прозвучить один із найвизначніших камерних творів ХХ століття – «Лірична сюїта» Альбана Берґа. Протягом десятиліть її вважали насамперед блискучим зразком музичного експресіонізму. Лише через десятиліття після смерті автора, коли було знайдено його особистий примірник партитури, музикознавці розшифрували приховану програму опусу: за музичними символами, цитатами з вагнерівського «Трістана та Ізольди» та числовими кодами постала історія таємного кохання Берґа до Ганни Фукс-Робеттін. Назви частин – Amoroso, Appassionato, Estatico, Delirando – перетворюють сюїту на справжню психологічну драму, розказану мовою музики.

У другому відділі прозвучить Дивертисмент № 17 Вольфганґа Амадея Моцарта – одна з його найамбітніших композицій, яка поєднує симфонічний розмах із камерною прозорістю. Попри святковий характер, музика дивує багатством настроїв: поруч із блискучими урочистими епізодами звучать моменти глибокої ліричності та витонченої задушевності.

Два композитори, два століття, дві музичні мови – і дивовижний діалог між ними; два шедеври камерної музики, створені з інтервалом майже у півтора століття. Попри відмінність епох і музичних мов, Альбана Берґа й Вольфганґа Амадея Моцарта єднає головне: виняткова майстерність роботи зі струнним звучанням і здатність говорити про найтонші людські переживання мовою музики.

30 серпня КОНЦЕРТИ ДЛЯ ОРГАНА З ОРКЕСТРОМ. Цей вечір – про діалог органа й оркестру, два концерти, написані спеціально для такого поєднання, обрамлені струнною симфонією Мендельсона.

Відкриває програму Концерт для органа з оркестром ля мінор Марко Енріко Боссі – одного з ключових італійських органістів межі XIX–XX століть, що багато зробив для повернення органа на концертну сцену. Завершує вечір Концерт Ганса-Андре Штамма, сучасного німецького органіста й композитора, – у версії для струнних, дерев’яних духових та ударних. Між ними звучить Десята симфонія для струнних сі мінор Мендельсона, написана композитором у п’ятнадцять років.

Окрема деталь цього концерту схована в самій механіці виконання. Орган у залі розташований так, що органістка сидить спиною до оркестру й диригента – і бачить їх лише у дзеркалі перед собою. Увесь ансамбль між Іриною Харечко та Антонієм Кедровським вибудовується через це відображення: жест диригента доходить до солістки відбитим, і вона відповідає на нього, по суті, крізь скло. У концерті для органа з оркестром, де потрібна точна узгодженість, це дзеркало стає невидимим, але вирішальним учасником вечора – тонкою ниткою, що тримає разом два звукові світи.

Музичний салон

 13 серпня КОНЦЕРТ ДЛЯ КЛАРНЕТА ТА АРФИ. Поєднання кларнета й арфи – один із найпоетичніших дуетів камерної музики, де оксамитовий теплий тембр деревʼяного духового інструмента зустрічається з кришталевою прозорістю арфових пасажів.

Відкриють програму «Шість американських ескізів» Скайли Канґи – цикл мініатюр-настроїв, у якому кожна частина малює окремий образ: самотність мандрівника, дзюрчання води, тишу ночі чи безтурботність сільського ярмарку. Класичну строгість і витончену галантність втілює Соната № 7 Жана-Ксавʼє Лефевра. Продовжить концерт музика, написана спеціально для британського серіалу BBC, й досі користується популярністю – Сюїта «The Victorian Kitchen Garden» Пола Ріда: витончена акварель англійського саду, де композитор майстерно використовує колористичні можливості обох інструментів – від прозорих весняних мотивів до екзотичних барв. І на завершення вечора – сольне звучання арфи: медитативна пʼєса «Clear Sky» Кетрін Фінч і віртуозний Вальс Олівʼє Дюрана.

Виконають програму Павло Бойко (кларнет) та Вероніка Лемішенко (арфа) – музиканти, чий ансамблевий досвід дозволяє тонко відчувати баланс між віртуозністю і камерною делікатністю, необхідну для розкриття цього рідкісного дуетного репертуару.

 15 серпня ФАНТАЗІЇ ЛІТА. Літній погідний вечір має особливу магію: коли сонце мʼяко хилиться до обрію, повітря наповнюється теплом і легкістю, а серце відкривається для мрій. Таку атмосферу подарує слухачам фортепіанний вечір «Фантазії літа» у виконанні піаністки Інеси Порошиної.

Програма розгортається наче калейдоскоп літніх настроїв і образів – грайливих, барвистих, фантазійних, як політ колібрі чи танець ельфів у надвечірньому світлі. Тендітні мініатюри Едварда Мак-Доуела – «Освідчення в коханні», «Колібрі», «Літня пісня», «Хоровод ельфів» та інші – переносять у світ ніжних почуттів і безтурботної радості, тоді як «Гуцульська сюїта» Олександра Нєкрасова додає програмі карпатського колориту: ранкову свіжість гір, запальну коломийку, відлуння награвань сопілки. А фантазії Йоганна Себастьяна Баха, Вольфганга Амадея Моцарта і Ґеорґа Філіпа Телемана стають своєрідним діалогом крізь епохи – строгість і глибина бароко й класицизму, огорнені імпровізаційною свободою жанру фантазії, балансують між розумом і почуттям.

Кульмінацією вечора стануть романтична сповідь шопеніської «Фантазії-експромту», щемка ностальгія романсу «Квіти останні» Федора Надененка в обробці Миколи Сильванського – і, нарешті, равелівська «Гра води», де фортепіано перетворюється на джерело, що мерехтить і переливається безліччю відтінків, немов останні промені літнього сонця на воді.

16 серпня У вишуканій програмі БЕТХОВЕН. БРАМС. МІЙО у виконанні Тетяни Хоменко (скрипка), Павла Бойка (кларнет) і Дениса Кашуби (фортепіано) поєдналися німецька споглядальність і ексцентричний паризький модернізм. Три шедеври камерної музики розкриють усе багатство звучання скрипки, кларнета та фортепіано – це вечір контрастів, де глибока рефлексія межує з невимушеним дотепом, а кожен інструмент розкриває свою неповторну виразову природу.

Розпочне концерт Соната № 5 для скрипки та фортепіано Людвіґа ван Бетховена, більш відома як «Весняна» – твір, сповнений світлої, майже пасторальної легкості. Тут мелодія ллється широко і наспівно, відчувається класична врівноваженість, але вже проступає нова, романтична чуттєвість. Далі прозвучить Соната № 1 для кларнета та фортепіано Йоганнеса Брамса – один з останніх його камерних творів, натхненний віртуозною грою кларнетиста Ріхарда Мюльфельда. Оксамитовий тембр кларнета тут стає голосом ностальгійного роздуму, а щільна, наповнена фактура фортепіанної партії надає музиці особливої, майже симфонічної глибини. Завершить концерт Сюїта для скрипки, кларнета та фортепіано Даріуса Мійо – твір зовсім іншого духу: легкий, іскристий, пройнятий паризьким шармом і танцювальною енергією. Тут класична форма зустрічається з джазовими гармоніями та несподіваними ритмічними зламами, а тембральне поєднання скрипки й кларнета створює яскраву, майже театральну барвистість звучання.

27 серпня ТЕМБРАЛЬНА МОЗАЇКА. Мозаїка не терпить випадковості, в ній важливим є кожен фрагмент – його форма, колір, фактура. Якщо випадає один елемент – картина розсипається. Якщо ж усі деталі підібрані з ювелірною точністю – народжується диво.

Саме таке диво творитиме на сцені ансамбль «Рідні» за участі зіркових музикантів. Цей концерт – це темпераментна, тембральна, тональна мозаїка, де замість смальти – голоси та інструменти, а замість рамки – один незабутній вечір.

Ось сопрано Каріни Кондрашевської – прозоре, як гірський кришталь. Поруч – теплий, оксамитовий тенор Сергія Бортника. Тетяна Школьна додає «фрагмент» народного співу – фактурний, земний, древній. Струнна група (Максим Романюк, Олександр Коваленко) викладає ліричні «візерунки», контрабас Олега Клименка стає глибоким «фоном», акордеон Івана Шкромиди вносить барвистий «орнамент», етнодухові Максима Бережнюка – дихальну «повітряну» текстуру, а ударні Олександра Томчука – ритмічну «пульсацію», що скріплює всю картину.

В основі програми – музична спадщина Буковини й Карпат – регіону, де століттями співіснували й взаємно збагачувалися українська та румунська традиції. Автор проєкту Ігор Ровенко виступає не просто як цимбаліст-віртуоз та головний аранжувальник, а як архітектор звуку: він збирає унікальний малюнок із десяти самобутніх мелодій. Кожен із цих творів у програмі займає своє неповторне місце, а центрі якого –  «Ми Є!» Юрія Шевченка (парафраз на тему Михайла Вербицького) – найбільший «камінь» мозаїки, який збирає всю енергію вечора в єдине ціле: горде, потужне, нероздільне.

Придивіться. Прислухайтеся. Відчуйте кожен тембр окремо – і мить, коли всі вони зіллються в єдине звучання. Саме тоді окремі голоси й інструменти перестануть бути лише деталями й постануть цілісним образом музики нашого краю – древньої, живої, багатогранної та сповненої внутрішньої сили.

29 серпня РАПСОДІЇ. Жанр рапсодії – вільний, імпровізаційний, позбавлений жорсткої форми – став своєрідним віддзеркаленням національного духу для композиторів різних культур і епох. У цьому концерті піаністка Лариса Деордієва розкриє, як одна й та сама ідея музичної розповіді втілюється по-різному: від німецької стриманої патетики до угорської й української фольклорної стихії і запальної енергії американського джазу.

Дві рапсодії Йоганнеса Брамса постають як глибокі особисті сповіді, сповнені драматичної напруги. Рапсодія № 2 «Думка-Шумка» Миколи Лисенка занурює в стихію українського мелосу – епічну думу, що переростає у запальну «шумку». Угорські рапсодії Ференца Ліста – це віртуозне втілення національного колориту, побудоване на контрастах епічно-розповідного й стрімкого. Завершить вечір «Рапсодія в стилі блюз» Джорджа Ґершвіна – сміливий синтез академічної традиції та джазової імпровізаційності, справжній символ американського духу XX століття.

Музичне Фоє

11 серпня ОЛЕКСАНДР ЧОРНИЙ. SOLO 01. Піаніст Олександр Чорний презентує свій перший реліз «Соло 01» із класичними творами ХХ століття і музикою сучасних композиторів для фортепіано.

Програма охоплює майже століття музичних пошуків – від українського музичного модернізму до сучасних експериментів. Перші два цикли: «Відображення» Бориса Лятошинського (1925) і «12 нотаток» П’єра Булєза – це своєрідні лабораторії ідей ще молодих композиторів, музична мова і постаті яких мали чи не найбільший вплив на наступні покоління. Цикл Лятошинського є однією з перших спроб українського композитора заговорити мовою європейського модернізму, поєднуючи національну традицію з новою гармонічною мовою, а цикл Булєза представляє витоки серіалізму, з пошуків якого згодом сформувалася повоєнна авангардна школа.

«Токата» Франческо Філідеї демонструє, як інструментальний театр і робота з тембром переосмислюють саму природу фортепіанного звучання наприкінці ХХ століття. Завершує концерт цикл «7 п’єс для фортепіано» Святослава Луньова – сучасний український голос, що ніби замикає коло, розпочате Лятошинським, і підтверджує тяглість української композиторської традиції впродовж століття.

Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

15 серпня Екскурсія-концерт ФІЛАРМОНІЯ INSIDE – це унікальна екскурсія Національною філармонією України – справжньою архітектурною і культурною перлиною. Її стіни, зведені у 1882 році, пам’ятають звучання буремної історії міста. Готуйтеся мандрувати залами, балконами та артистичними кімнатами, де твориться темп музичного Києва впродовж півтора століття!

Ви дізнаєтеся про історію будівлі, що була свідком доленосних подій, приймала славетних музикантів, зокрема, саме тут у 1916-му вперше прозвучав легендарний «Щедрик» Леонтовича, що підкорив світ. Під час екскурсії ви також побуваєте на мініконцерті та почуєте звучання наших музичних інструментів. Зокрема, наразі лише у Національній філармонії України можна побачити і почути єдиний діючий у Києві концертний орган.

Це простір краси, довершених гармоній і нерозгаданих таємниць минулого, яким проведе музикознавиця Світлана Корецька та який звучатиме завдяки Сергію Бортнику (тенор), Тетяні Хоменко (скрипка), Тетяні Жук-Сєдовій (орган, спінет), Анні Поліщук (фортепіано). Режисер – Володимир Голосняк.

18 серпня НА ОРНАМЕНТІ СХОДУ. Схід – наче переплетення голосів як візерунків, де кожна лінія манить нас в інший край, на інший далекий берег: сефардської Іспанії, що зникла п’ять століть тому, але залишила по собі пісні, які досі співають нащадки вигнанців; Криму із його багатоголосою пам’яттю; Греції з її танцювальним завзяттям. Концерт «На Орнаменті Сходу» – спроба зібрати ці лінії в один візерунок і показати, що колористика Сходу – не одна барва, а неповторна палітра звучання.

Основу програми складають сефардські народні пісні, які єврейські родини, вигнані з Іспанії у ХV столітті, пронесли крізь Балкани й Туреччину, зберігаючи іспанську мелодику, оздоблену східними інтонаціями. Поруч прозвучать кримськотатарські, турецькі та грецькі мелодії, що додають програмі степової й середземноморської барви. А авторські пісні на вірші Бориса Захарова і музикою Марини Захарової, у співавторстві з ізраїльським композитором Дімою Ґореліком – особисте висловлювання про Схід, близький та водночас уявний. Разом ці візерунки переплітаються у цілісний орнамент, де фольклор і сучасна авторська музика звучать в одній тональності.

Звучання концерту творить Марина Захарова (вокал) у супроводі камерного ансамблю у складі  Євгена Седька (гітара, мандоліна), Галини Остапенко (мандоліна, мандола), Ганни Лещенко (октавна мандоліна, бузукі) та Олександра Томчука (ударні).

 28 серпня Концерт САУНДТРЕК – не про кіно, а про нас і ті почуття, для яких іноді бракує слів. Музика саме ці слова й віднаходить – розкриваючи історію, що звучить з екрана, глибше за будь-які кадри.

У програмі – партитури композиторів, чиї імена стали синонімом кіномузики цілої епохи: Ганс Ціммер, Джон Вільямс, Енніо Морріконе, Людовіко Ейнауді, Ян Тірсен, Макс Ріхтер та ін. Кожен із них створив не просто мелодію до кадру, а окрему мову почуттів, які кожен із нас проживає по-особливому – незалежно від того, чи пам’ятаємо назву і сюжет фільму.

Програма веде глядача крізь безліч емоційних станів: ніжну грайливість вальсу з фільму «Амелі», епічну міць теми з «Месників» і «Гладіатора», магії «Гаррі Поттера», філософську глибину композиції «Time» із фільму «Початок» та музики з «Коду да Вінчі», енергію музичних тем «Піратів Карибського моря»,  «Таксі»  і «Роккі», напругу «Матриці» та ін.

Живе звучання партитур кіномузики творить камерний інструментальний ансамбль: Тетяна Хоменко (скрипка), Євген Гореславський (флюгельгорн, труба), Тетяна Жук-Сєдова (фортепіано), Олесь Судомир (ударні). Концерт веде Світлана Корецька, а пульс вечора забезпечує режисер Олександр Співаковський.

За матеріалами Національної філармонії України