Спочатку — військова форма для фронту. Тепер — адаптивний одяг для ветеранів із ампутаціями, які повертаються до цивільного життя. Так за роки повномасштабної війни змінився напрямок соціальної діяльності актора та громадського діяча Олега Загороднього. Про створення проєкту Unique Human, пошук фінансування, розвиток адаптивної моди в Україні та її роль у зміні ставлення суспільства до ветеранів він розповів у подкасті  Superhumans Center.

Від початку повномасштабної війни Олег Загородній підтримував постійний зв’язок із військовими й добре знав їхні потреби. Одним із перших запитів стала якісна форма. Разом із командою він налагодив її виробництво: створили власні лекала, адаптували одяг до умов фронту, а також забезпечували захисників взуттям, спорядженням, бронежилетами, плитоносками, зимовими куртками та термобілизною.

Коли потреба в масовому забезпеченні військових формою зменшилася, Загородній звернув увагу на іншу проблему — відсутність якісного адаптивного одягу для людей із протезами. Наприкінці жовтня 2025 року разом із командою він заснував проєкт Unique Human.

Обличчям бренду став ветеран Дмитро Терещенко. До війни він мріяв про модельну кар’єру. Та саме після поранення й ампутації вперше вийшов на подіум та познайомився з Олегом Загороднім на Ukrainian Fashion Week.

«У мене одразу склалися пазли: Діма, мода, адаптивний одяг. Я саме шукав людину, з якою хотів відзняти першу колекцію. Тоді звернувся до свого друга — американського фотографа Брюса Вебера — і запропонував йому зняти кампанію для бренду. Через два дні він передзвонив і сказав: “Прилітайте до Маямі, усе знімемо тут. Він буде на обкладинці Icon і не тільки”. Ми полетіли до Маямі, і Діма чудово впорався з усіма поставленими завданнями», — розповідає Олег.

Під час поїздки до США Загородній також поспілкувався із засновницею агентства Click Model Management Стефані Гріл. За його словами, після цього Дмитра вже пропонують для співпраці таким брендам, як Dolce & Gabbana та іншим світовим модним брендам.

Олег Загородній наголошує, що участь моделей із протезами у фотосесіях чи показах — це насамперед можливість знову привернути увагу світу до війни в Україні та до тих, чиє життя вона змінила.

«Хочу, щоб ті, хто вже трохи відволікся від війни, побачивши людину з протезом, запитали себе: а чи достатньо я роблю для того, щоб ця війна закінчилася?»

За словами актора, кожна модель проходить тестування людьми з протезами. Це дозволяє вдосконалювати конструкцію та враховувати всі особливості використання.

«Ми робимо одяг із максимально зручним доступом до протеза. Він має бути стильним, не натирати. У колекції — штани, кофти, куртки та інші речі, загалом майже 20 моделей. Деякі військові не хочуть, щоб протез привертав увагу. Саме тому наш одяг має вигляд звичайного повсякденного одягу й не вирізняється візуально».

Нині команда відшиває близько 400 одиниць адаптивного одягу. Уже цієї осені планують безкоштовно забезпечити повними комплектами до сотні військових.

«Ми знайшли партнерів, прорахували бюджет, виготовили перші зразки, протестували їх і врахували побажання користувачів. Зараз триває пошиття першої великої партії. Наша мета — вже у вересні безкоштовно одягнути сто людей», — розповідає Олег.

Виробництво повністю залишається в Україні. Фінансування проєкту забезпечують переважно іноземні благодійники та меценати, хоча частину коштів Загородній вкладає сам — із доходів від акторської діяльності, реклами та власної кав’ярні в Києві.

«Одного разу я отримав грант від Майкла Клінтона, який очолює фундацію довголіття. Розповів про проєкт знайомому зі Швейцарії — він також вирішив допомогти. Я просто роблю свою справу, а люди відгукуються».

Чи переросте Unique Human у комерційний бренд, Олег Загородній поки не знає.

«Я не бізнесмен і не знаю, як це працює. Для мене головне, щоб одяг мав гарний вигляд, був зручним і виконував свою функцію. А далі побачимо. Але точно не будемо стояти на місці».

Восени команда планує провести великий показ адаптивного одягу за участю ветеранів. Загородній переконаний: мода здатна не лише демонструвати речі, а й змінювати суспільне ставлення. Він згадує свою першу режисерську постановку для Ukrainian Fashion Week два роки тому та реакцію на неї.

«Темрява. Починає з’являтися світло, звучить музика. На стільці сидить військовий, поруч стоять його два протези. Потім він одягає їх, підводиться, усміхається і йде подіумом. Я бачив реакцію залу: хтось плакав, хтось аплодував, хтось просто мовчки знімав на телефон. Ми змінили фокус уваги людей. І я хочу, щоб не було двох окремих світів — ветеранів і цивільних. Ми — єдині».

Через одяг, сцену та історії людей Олег Загородній прагне показати не лише наслідки війни, а й тих, ким вони були до поранення, про що мріяли і як продовжують жити сьогодні. Саме ці сенси команда прагне передати під час осіннього показу в Україні.

«Ми як суспільство маємо об’єднатися. Не можна ділити людей на тих, хто має протези, і тих, хто їх не має. Це стосується і бізнесу — потрібно давати можливості людям з інвалідністю. Людина могла втратити руку чи ногу, але не життя. Воно триває».