На Берлінському міжнародному кінофестивалі Berlinale 2025, який відбудеться з 13 по 23 лютого, в основній програмі буде представлений український фільм «Стрічка часу». Але і в інших секціях є кіно, яке зроблено або за участю українських кінематографістів, або розповідає про Україну.

 «Стрічка часу» Катерини Горностай (Україна, Люксембург, Нідерланди, Франція), Competition

Незважаючи на війну, шкільне життя в Україні триває, учні та вчителі прагнуть продовжувати навчання навіть в умовах постійної загрози. Фільм – це мозаїка повсякденного життя вчителів та учнів з різних куточків України.

«In Retrospect» української режисерки Міли Жлуктенко та режисера з Німеччини Даніеля Асаді Фаезі (Німеччина), Berlinale Shorts

Документальний фільм про мігрантів, що будують торговий центр до Мюнхенської олімпіади 1972 року. У 2016 році це ж місце стає місцем расистської стрілянини. «І тепер уся ця ненависть», – зауважує жінка у фільмі “Адресат невідомий” (1983). Спроба озирнутися назад і знайти зв’язки.

«Спеціальна операція» Олексія Радинського (Україна, Литва) Forum Expanded

Документальний фільм. Коли російські війська окупували Чорнобильську атомну електростанцію в Україні, їхні дії були задокументовані камерами відеоспостереження. Фільм «Спеціальна операція» базується на цих кадрах, знятих на місці найстрашнішої ядерної катастрофи в історії.

«Час підльоту»  Віталія Манського (Україна, Латвія, Чехія), Forum

Документальний фільм. У Львові, на заході України, триває війна. Протягом року Манський спостерігає за життєвим циклом траурних обрядів і повсякденних ритуалів суспільства, де смерть є розпорядком дня.

«Rapture» Аліси Бергер (Франція, Німеччина), Forum Expanded Exhibition

Диптих про українського танцюриста-мігранта Марко та його покинуту квартиру на Донбасі. Марко розпочинає VR-експеримент, відвідуючи свій недоступний дім, відтворений за допомогою 3D-сканування та оригінальних фотографій з окупованої території.

Фото у заголовку: кадр із фільму “Rapture”