У київській галереї «Білий світ» оселився життєдайний дух весни, який, як березневий кіт, кричить і закликає до любові з усіх полотен!

До речі, може, я пропустила, але ось котів там чомусь не помітила. Зате скільки пташок! Вони розселилися по всіх куточках галереї.

Причому колібрі – у більшості. Ці дрібні пернаті посередники квіткового кохання відчайдушно тріпочуть крильцями над маточками та тичинками.

А квіти бувають різні. Просто красиві та… страшенно красиві! І тут уже не всякий птах добереться до середини квітколожа. А який добереться, краще нам не знати…

Величезне затишне ложе губиться на тлі природи, зливається з нею і заклично чекає під дзижчання пролітаючих метеликів і жуків. У цих теж свої шлюбні ігри.

Соковиті фарби, грайливий настрій, квіткове буяння – тут струни душі налаштовуються на мелодії життя. Адже весна – еротично-музична «пора – по парах»!

Закохані парочки перешіптуються на полотнах, і дерева набувають сексуальних форм чоловіка і жінки.

Художники-чоловіки натхненно закарбували жінок своєї мрії. Вони у всіх різні. В одних – таємничі, в інших – відверті.

Одні – тендітні, наче кришталеві вази, інші – жарко дихають на повні груди, від яких у когось може перехопити подих.

Хто не знайшов собі пару – кусає лікті. А хто вже знайшов, для початку може освоїти любовну прелюдію «кусання носа».

А вже потім можна перейти до палкого поцілунку, від якого розплавиться навіть метал…

Ось вона, велика сила мистецтва! Пройдешся галереєю, отримаєш свою дозу натхнення і заряду, що перетворюються на впевненість і міць, яку не зламати.

І якими б шокуючими не були новини, як сказав поет: «Нам своє робити». Нам треба вижити, нам треба жити!

Наталія Кряж