Ми маємо дякувати та віддавати шану нашим героям щодня! Вони роблять справжні подвиги, аби українці могли жити під синьо-жовтим прапором на своїй землі. Але 6 грудня обрано особливим днем – Днем Збройних Сил України. Сьогодні особливо важливо зателефонувати, написати чи сказати наживо слова вдячності всім знайомим і незнайомим чоловікам та жінкам у формі. На честь цього особливого свята зірки Нового каналу розповіли ексклюзивні історії про своїх близьких у лавах ЗСУ.

Богдан Шелудяк, ведучий шоу «Хто зверху?»

– Воїни ЗСУ – люди, які ціною власного життя готові захищати країну. На мою думку, це ті «стовпи», на яких зараз стоїть Україна. Такі вчинки під силу не кожній людині, тож військові заслуговують, , щоб про них пам’ятали й шанували щодня, – каже Богдан Шелудяк. – Мій сусід та друг дитинства Сергій, молодший на два роки за мене, служив у лавах ЗСУ. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він був під Миколаєвом. Там велись активні бойові дії, в ході яких Сергій загинув. У мене ця новина викликала справжній шок. Я дуже засмутився. Хоч останні роки ми не часто спілкувались, та провели разом дитинство й були справжніми друзями. Коли його не стало, я відчув спустошення і переосмислив дуже багато моментів у житті.

Поліна Фролова, акторка серіалу «Голова»

– Насамперед у цей день хочу привітати всіх військових ЗСУ. Низько вклонитися кожному з них і сказати величезне «дякую» за захист. Якби я мала таку можливість, то обійняла б кожного, – говорить Поліна Фролова. – З моєї сім’ї в лавах ЗСУ служить тато і його рідний брат – мій дядько. Вони пішли воювати з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку це була ТРО, а з часом вони перейшли в окремий підрозділ аеророзвідки, який називається Зведений загін БПЛА «Коршуни». Я завжди дуже хвилююся за них. А вони багато речей не розповідають, аби зберегти мою нервову систему. Чимало всього дізнавалась вже «після». Наприклад, де батько з дядьком були, в які ситуації потрапляли. Це дуже страшно… Але я безмежно ними пишаюся! Вдячна, що вони боронять нашу країну, хоча ризикують власним життям. Дуже хочу, щоб кожен військовий якомога швидше повернувся додому, й настала омріяна усіма українцями перемога. Ці бажання от уже два роки я загадую на кожне свято. І завжди думаю про це, бо вірю, що думки матеріалізуються.

Фіма Константиновський, ведучий проекту «Поле»

– Хочу розповісти про гравця нашої команди «Дніпро» Валерія Войцеховського, який зараз захищає країну. Бачилися з ним кілька разів, коли в нього була відпустка. Під час однієї з таких він відсвяткував весілля, і ми всією командою його вітали. Було дуже весело та емоційно! Ми і сміялися, і плакали. Кожен розумів, що ця зустріч може бути останньою. Під час війни такі думки виникають дедалі частіше, – каже Фіма Константиновський, – Не думаю, що моя історія відрізняється від історій тисяч українців. Ми постійно допомагаємо Валері та іншим захисникам, закриваємо всі потреби, організовуємо збори. І завжди на звʼязку. Я дякую йому, як і всім нашим героям, за їхню хоробрість та відвагу, з якою вони воюють за нас.

Марія Стопник, акторка серіалів «Голова» та «Будиночок на щастя»

– У мене є товариш дитинства Саша. Він служить у ЗСУ давно, пішов ще задовго до повномасштабної війни. Загалом скажу, що не знаю, що було б зі мною та моєю сестрою, якби не він, – розповідає Марія Стопник. – У лютому 2022 року ми були в Ірпені. В один з перших днів вторгнення, коли вже був підірваний ірпінський міст, Саша мені зателефонував. Запитав, що ми плануємо робити, бо він якраз їхав з Харкова до Києва, аби забрати свою тещу та тестя зі столиці. Я розповіла, де ми. Він офігів з того й сказав збиратися. Нам дуже пощастило, бо вдалося перейти пішки через міст, і Саша нас із сестрою завіз додому. Якщо правильно пам’ятаю, вранці ми виїхали, а ввечері в Ірпінь зайшла русня.

Олександр Сугак, актор серіалу «Звʼязок»

– Я почав міркувати, хто з мого оточення захищає нашу країну. І зрозумів, що і мій родич, і колега, і близький друг зараз на фронті. Мій одногрупник з будівельного технікуму воює в гарячих точках, друг дитинства теж на передовій, а ще мій брат служить у ЗСУ. І я розумію, що немає зараз українця, в кого не було б в оточенні захисників, – зазначає Саша Сугак. – Вкотре хочеться подякувати воїнів ЗСУ. Адже вони захищають нас, боронять наші землю й небо. Завдяки їм ми прокидаємося, дихаємо, живемо. Завдяки їм ми мали можливість зняти серіал «Звʼязок». Завдяки їм дружина й донька повернулися з-за кордону. Тож моя безумовна вдячність нашим героям.