Довженко-Центр і кінотеатр «Жовтень» 22-25 травня 2025 року проведуть КИЇВКІНОФЕСТ .
Це щорічний кінофестиваль, присвячений Дню Києва, покликаний поєднувати кіномистецтво з міською ідентичністю, реактуалізувати культові українські фільми та показати стрічки, які через різні обставини все ще маловідомі сучасному глядачу.
Основна тема цьогорічного КИЇВКІНОФЕСТУ – «Київ крізь віки». Через класичні та сучасні фільми глядачі зможуть побачити, як змінювався образ Києва на екрані з часом: від середньовіччя до революційних 1920-х та від буремних 1990-х до Революції гідності.
Фільмом відкриття КИЇВКІНОФЕСТУ стане «Дика любов» (1993) Вілена Новака з колекції Довженко-Центру. Спеціально до фестивалю стрічку буде заново відскановано за підтримки кінотеатру «Жовтень».
Максим, хлопець із так званої «забезпеченої» та успішної родини кохає Машу. Маша, дівчина із інтернату, кохає Максима. Ця історія могла б закінчитися очікуваним шлюбом, та до Києва в пошуках свого родоводу приїздить американка Сьюзен. Любовна пряма обертається драматичним трикутником.
«Дика любов» – це любовна історія, розказана в атмосфері перших років незалежності – часів вільного ринку, свободи від будь-якої цензури, відкритих кордонів, оголеного тіла, корпоративних піонерів. Разом з тим це й ще непересічний портрет української столиці, де легко пізнаються чисельні київські вулички та райони: від Лівобережної до Подільських схилів, Гідропарку та аеропорту Бориспіль.
Все це перетворює фільм на унікальний документ епохи, а його оповідь — на показову історію про 90-ті, в яких легко знайти паралелі й з сьогоденністю.
Один із ключових режисерів Одеської кіностудії, Віллен Новак присвятив фільм пам’яті своєї дочки Іванки, яка загинула, коли зйомки фільму були майже завершені. «Дика любов» стала лідером прокату 1994 року. А за три роки Новак зафільмує ще один касовий хіт, мелодраму «Принцеса на бобах», та стане ледь не найуспішнішим українським режисером десятиріччя.
Фільм «Дика любов» отримав відзнаки молодіжного фестивалю «Сузір’я» (1994), кінофестивалю «Білий лелека» (1995) та кінофестивалю «Білий ангел» (1996).
За матеріалами “Довженко-Центр”