Миловидна романтична Ельвіра зачитується віршами принца Джуліана, уявляючи себе на місці його обраниці. Коли її мама вийшла заміж, вони втрьох (ще з молодшою сестрою) переїжджають до будинку вітчима. У якого також є доросла дочка Агнес від минулого шлюбу. І що примітно – з вікон нового будинку видно палац принца! А незабаром дівчата отримують запрошення на бал…
І ось тут починаються пекельні страждання Ельвіри: мама вважає, що вона недостатньо гарна для принца і віддає доньку в руки пластичного хірурга. Слухняна мрійлива дівчина не має сили чинити опір, ба більше, вона сприймає все це як єдину можливість закохати в себе принца і непохитно витримує і пластику без наркозу, і булінг з боку викладачів, і жорсткий метод схуднення…
Черговий фільм про Попелюшку, але Агнес, яка за логікою має бути тією самою Попелюшкою, не відповідає нашим розумінням про неї. Вона впевнена в собі, здатна захиститися, не проти посміятися над іншими, а ще далеко не скромниця. Та й акцент у цій історії зміщений на зведену сестру Ельвіру.
Власне, фільм про те, що якщо ти не маєш внутрішньої сили та здатності аналізувати ситуацію, то твоя доля – бути жертвою. Зациклена на собі матуся замість того, щоб просто підтримати доньку, відвести її до перукаря та навчити користуватися косметикою (якою сама не нехтує!), з неприхованим задоволенням дивиться на маніпуляції хірурга-садиста (із грішми проблеми, але можна ж заощадити на наркозі). Донька повинна зробити її багатою! А творці краси захлинаючись пропонують нові послуги.
Єдина людина, яка співчуває Ельвірі та намагається хоч якось достукатися до її розуму – молодша сестра. Але хто буде слухати малявку? Одержима ідеєю вийти заміж за принца, Ельвіра навіть не помічає «дзвіночка», що мав би зупинити її в цій шаленій гонитві за красою. Перша довгоочікувана зустріч із принцом пройшла у форматі (як співав колись Ляпіс Трубецькой) «любов повернулася до мене задом» і при цьому ще й примхливо буркнула. Ну що можна сказати про принца? Він там єдиний, хто може собі дозволити обирати та любити – у нього і влада, і багатство.
Фільм жорсткий. Він містить моменти, які людям зі слабкою психікою краще не бачити. Але зроблений просто чудово, і напевно багато хто захоче його переглянути. Цікаво, що для сценаристки Емілі Бліхфельдт, яка зняла фільм, – це режисерський дебют. Вдаленько!
Наталія Кряж