Від картин Всеволода Шарко просто захоплює дух! Напевно, як від душу його однопрізвищника. Я закохалася в них з першого погляду. На цих полотнах реальність поєднується з фантастикою, і зроблено це настільки тонко, майстерно, інтелектуально, що важко відірвати погляд: він переміщається по картині, відкриваючи нові нюанси.
Більшість робіт виконані аквареллю, але є і змішана техніка. Палітра просто унікальна: містичний синій – від щільного до розсіяного; приголомшливі теплі кольори – від іржавого до світло-солом’яного; загадковий туманний білий…
Картини, представлені на виставці «48 кроків вздовж…», яка проходить зараз у київській галереї «Білий світ», зібрані з різних серій. Вони різні за характером, але там саме ті, які на цей час близькі внутрішньому стану художника.
Дуже незвичайні роботи з серії «Декорації до незакінченої п’єси»: вони виконані як колажі. «На цих полотнах – декорації до нашого життя як п’єси, – пояснив автор. – Це уявна умовність. І багатошаровість підкреслює цю театральність: засоби виразності відповідають поставленому завданню».
На багатьох картинах зображені птахи: граціозні чаплі, тендітна канарка, сова як символ ночі та просто приголомшливі ворони!
«Я дуже люблю птахів, мені цікаво за ними спостерігати. Ще більше їх любить Ілона (дружина художника – прим. ред.), і в певному сенсі це пов’язано з нею. Мої найулюбленіші птахи – ворони. Вони навіть більше ніж птахи, вони як тварини – розумні, активні», – прокоментував Всеволод Шарко.
На декількох роботах – казкові краєвиди Японії. «На цій виставці дві роботи з японської серії, – розповів художник. – Вона велика, і ми її експонували тільки один раз у Дніпрі. Та й там вона була неповною. Якось не час для неї. Чим цікава ця серія – більшість робіт ми робили з Ілоною разом: не просто її та мої, а створені спільно.
Ми дуже любимо Японію, це дивовижна країна! І для нас це був важливий творчий етап, експеримент. Нам не хотілося повторювати якісь азійські рішення – у них там вистачає художників, які це роблять, – хотілося показати Японію нашими очима. Правда, на цю виставку я відібрав тільки свої роботи, спільних тут немає».
Я звернула увагу, що акварельні роботи сильно відрізняються від звичних нам: фарба не прозора, не повітряна, а, я б сказала, дуже конкретна.
«Так, це моя абсолютно принципова позиція, я роблю це навмисно, – зізнався художник. – Акварель дуже недооцінюють, я намагаюся змінити ставлення до неї. Це дуже глибока техніка, з величезним діапазоном можливостей, а її зазвичай представляють як допоміжну. Мені це не подобається, тому намагаюся у своїх роботах робити те, що аквареллю зазвичай не роблять. Це моя гра з цим матеріалом, мені вона цікава».
Картини Всеволода Шарко виставлені разом з полотнами його друга – Ахри Аджинджала. І вони зовсім інші!
Наталія Кряж
Якщо Вам сподобалася стаття, автору буде приємний комплімент