28-31 серпня у Києві вдруге відбудеться фестиваль Soundtrack:Ukraine.
У фокусі Soundtrack:Ukraine-2 – музика та війна. Як через музику осмислювали Другу світову відомі українські композитори Лятошинський, Майборода, Володимир Губа, Скорик та інші? Як нинішню війну чують сучасні композитори?
Три співзасновники фестивалю, три фестивальні майданчики чекатимуть на глядачів: кінотеатр «Жовтень», Національна Філармонія України, Довженко-Центр. Організатори фестивалю дають поштовх новому звучанню старих мелодій і можливість кожному учаснику дослідити музику та кіно.
Фестиваль української музики в кіно – це концерти, діалоги про мистецтво та потужна програма показів фільмів. Про деякі стрічки з довершеним поєднанням двох мистецтв – музики і кіно:
28.08. Звуки дитячої лічилки на тлі зруйнованої школи в прифронтовій території. Ці ж самі звуки під час тривоги у підвалі навчального закладу одного з українських містечок. Композитор Олексій Шмурак через просту мелодію передає увесь трагізм буднів покоління війни. Він є композитором фільму режисерки Катерини Горностай «Стрічка Часу» (2025), якою відкриється Фестиваль Музики українського кіно.
29.08. Буде показано стрічку «Хто повернеться – долюбить», яку було відскановано спеціалістами Довженко-Центру. Це багатошарове інтелектуальне кіно з гармонійним музичним супроводом. Фільм 1966 року про події Другої світової війни в Україні. Стрічка про поетів і війну. Про те, як вона змінює долі людей мистецтва. Режисером став на той момент початківець Леонід Осика. Він щойно завершив навчання у виші. Композитором – Володимир Губа. Тандем Осика-Губа зародився ще під час створення курсових робіт режисера, і протримався довгі роки.
29.08. Фільм «Визволення» – хронікально-документальна стрічка про радянську окупацію Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 року. Фільм створено на замовлення радянської влади як інструмент офіційної пропаганди, що «освячував» вступ Червоної армії на ці території після підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Попри очевидний пропагандистський характер, «Визволення» є важливим свідченням тогочасної естетики та політики кіно, а також етапом у творчій біографії Довженка. Створений у складних обставинах політичного тиску, фільм демонструє, як режисер намагався зберігати візуальну поетику навіть у межах офіційного жанру. Показ супроводжуватиме дискусія з істориками Антоном Лягушею, Оленою Стяжкіною, музикознавицею Ольгою Лігус, композитором Олексієм Шмураком.
30.08. Музика, як шляхопровід між двома країнами, двома цивілізаціями, які опинились у війні. Музика композитора Едуарда Приступи – засіб поєднання ліній життя героїв фільму «Цей Дощ Ніколи Не Скінчиться» режисерки Аліни Горлової. Сирія та Україна в одному контексті, дві країни, сплетені в долі одної людини.
30.08 Потужне поєднання кіно і музики, яке проймає до сирот по спині – «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби та композитора Ярослава Татарченка. Фільм складається з калейдоскопа місць, людей, рідкісних діалогів, виразних звуків і тиші, що поволі розкривають трагічну хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві.
31.08. І наприкінці фестивалю драматична та вражаюча стрічка володаря Оскара Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». Музика композитора Сема Слейтера занурює глядача у кожен кадр, кожен метр землі, в який вгризаються українські солдати, аби вистояти і перемогти. Це буде спеціальний показ за участі режисера.
“Фестиваль це не лише про демонстрацію, це і про розуміння, і знайомства, і нові висновки. Тому більшість фільмів будуть супроводжуватися дискусіями з сучасними композиторами або навіть істориками, – розповіла Олена Гончарук з Dovzhenko Centre в ефірі Громадське радіо. – Ми говоримо не тільки про старе, класику чи пам’ять. У фестиваль включені фільми і сучасні. Для глядачів і слухачів буде цікаво подивитися, як дійсно працювали композитори з різними фільмами в різні часи”.
Повна програма буде представлена пізніше.
За матеріалами фестивалю Soundtrack:Ukraine