21 серпня провідний камерний оркестр України – Національний ансамбль солістів «Київська камерата» презентуватиме яскраву концертну програму на сцені Національної філармонії України. Неординарність події підкреслить участь зіркового австрійського музиканта Йорга Цвіккера – диригента, віолончеліста та фундатора всесвітньо відомого барокового оркестру Capella Leopoldina. Під його батутою і відбудеться ефектна імпреза.

Маестро Цвіккер понад 30 років викладає в Університеті музики у Граці та на кафедрі старовинної музики Віденського приватного університету і широко знаний у Європі як майстер інтерпретації барокової музики. Він неодноразово співпрацював з українськими музикантами і зокрема з «Київською камератою» вже дарував столичній публіці висококласне академічне музикування. Цього разу їхній тандем знову презентуватиме незабутнє музичне враження.

Запропонована меломанам програма концерту – вишукана і багатобарвна, стилістично та національно різноманітна. У ній прозвучать твори трьох європейських геніїв, представників різних країн, епох і стильових традицій – німця Георга Філіпа Телемана, чеха Йозефа Сука та угорця Бели Бартока.

Дві оркестрові сюїти – «La Bizarre» та «Hamburger Ebb und Fluth» – видатного класика доби бароко Георга Філіпа Телемана занурять слухачів у вимір інструментальної вишуканості та звукової барвистості старовинної музичної традиції. Обидва цикли є зразками барокової програмної музики, написаної в стилі французької танцювальної сюїти з вигадливими назвами, вибагливими ритмами та витонченою поліфонією.

«La Bizarre», що перекладається як «Химерна», вразить слухачів своєю ексцентричністю, несподіваними образами та театрально-грайливим настроєм. «Hamburger Ebb und Fluth», яка ще має назву «Морської сюїти», була створена композитором у 1723  році з нагоди 200-ліття Адміралтейства Гамбурга, де Телеман займав посаду музичного директора міста. Композиція сприймається як музична алегорія морської стихії, з відтворенням різних міфологізованих персонажів. В цій музиці оживають боги вітру Еол і Зефір, бог морів Нептун, водяні німфи тощо. Сюїта сповнена контрастів – від легких танцювальних мотивів до буремних грізних ритмів.

Доповнить барокову вишуканість Серенада для струнного оркестру Йозефа Сука –  одного з найкращих учнів Антоніна Дворжака. Написана у 1892 році, ця музика є прикладом витонченого романтизму з елегантною мелодикою та оптимістичним настроєм. Твір з’явився як відповідь на пораду Дворжака, який помітив у своєму учневі схильність до складання меланхолійних за настроєм композицій, писати «легку» й життєрадіснішу музику. Серенада швидко стала популярною завдяки своєї доступності, теплому звучанню та природному ліризму.

Барвисті «Румунські народні танці» для струнного оркестру Бела Бартока, які прозвучать у фіналі концерту, продемонструють народну автентику в модерному звучанні. Цикл з шести оркестрових мініатюр на основі зроблених композитором фольклорних записів, вразить вибагливою ритмікою, ладовою оригінальністю та виконавською віртуозністю. Особлива родзинка циклу полягає в тому, що Барток не вигадував жодної мелодії – усі теми взяті ним зі справжнього румунського селянського середовища. Твір став справжньою класикою «народного модернізму», в якому поєднані народні коріння з модерністською музичною мовою XX століття. Тому він і сьогодні звучить свіжо, сучасно і напрочуд безпосередньо й захоплює своєю енергією, щирістю та ритмічною зухвалістю.

Концерт поєднає музику, написану у різних країнах і в різний час. Бароко буде перегукуватися з модерном XX століття, а національний колорит сполучатися з універсальною мовою світового мистецтва. Імпреза стане справжнім діалогом епох і стилів й демонстрацією єдності європейської культурної традиції, де сучасність спирається на спадок минулого, а минуле оживає у теперішньому звучанні. 

За матеріалами Національної філармонії України