16 та 17 жовтня в Києві на сцені МЦКМ відбудеться прем’єра балету «Травіата» від Академічного театру «Київ Модерн-балет» на музику Джузеппе Верді в постановці Раду Поклітару.
В пресцентрі «Київінформ» відбулася офіційна презентація нового балету, де творча команда представила художню концепцію вистави та продемонструвала офіційний тизер майбутньої прем’єри.
Сім цікавих фактів про балет «Травіата»
Балет «Травіата» створений до 20-річчя театру «Київ Модерн-балет».
Раду Поклітару вирішив зробити щось схоже на першу виставу «Київ Модерн-балету» – «Кармен TV». Тобто балет, в основі якого лежить опера. Хореограф назвав цей зв’язок «аркою між двома балетами-операми з різницею у 20 років». Однак сценографія «Травіати» докорінно відрізняється від «Кармен TV».
«Травіата» – улюблена опера Раду Поклітару. І він назвав її «найбалетнішою оперою» – твором, який найлегше перекласти мовою танцю.
Лібрето балету дещо відрізняється від опери, але головний посил – про кохання та самопожертву – збережено.
У балеті використовується складний відеоконтент, який створила Ольга Нікітіна. Інтерактивна відеосценографія реагує на дії артистів в реальному часі.
У балеті є три світи, які існують, видозмінюються та еволюціонують протягом цієї вистави: світ лицемірного та холодного світського середовища, мінливий і крихкий світ кохання Віолетти та Альфреда і внутрішній світ персонажів, який від масштабної відеопроєкції переходить до камерного виміру.
Це тринадцятий балет, в якому артисти Київ Модерн-балету виходять на сцену у вбраннях, створених художником по костюмах Дмитром Курятою.
Цитати з презентації проєкту:
Раду Поклітару: «Моя Віолетта, як і її оперна Предтеча, – це пульсуючий справжньою пристрастю екстракт збірного образу Жінки, готової принести саму себе в жертву на вівтар кохання. Це балет – соло-сповідь головної героїні, що звучить під акомпанемент загрозливо захопленого гуркоту чоловічого суспільства. Одна в маскулінному морі, моя Віолетта впевнено і непохитно веде корабель свого буття до фізичної загибелі й безсмертного польоту вічного кохання».
Дмитро Курята: «Режисерська ідея – одна жінка серед чоловічого оточення – зумовила унісекс-підхід до створення костюмів. Це не класична вечірня форма костюма, а сценічні рішення зі стилізованими сюрреалістичними елементами, підпорядкованими хореографії, адже сцена – не подіум. Колірна палітра стримана й символічна. Навіть у межах одного кольору, скажімо червоного, змінюється емоційний регістр і підсвідомий акцент постановки у залежності того, який відтінок ми використовуємо».
Голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха підкреслила суспільну вагу прем’єри: «Культура під час війни – на часі. Заповнені зали це переконливо доводять. Київ із 2018 року підтримує муніципальні інституції механізмом поворотної фінансової допомоги – фактично безвідсотковим ресурсом, який дає можливість робити яскраві прем’єри. Єдиний рік без фінансування – 2022-й – мав об’єктивні причини; попри виклики, заклади повертають кошти й подають нові заявки. З огляду на якість поданих проєктів ми ухвалили рішення збільшити обсяг фінансування програми на наступний рік. Конкурсна комісія у цьому році підтримала проєкт “Київ Модерн-балет” – “Двадцять сезонів сталості та інновацій: прем’єрні події “Київ Модерн-балет””. Синергія міської підтримки та Українського культурного фонду підсилює сталість і інноваційність інституцій. Після успішної прем’єри “На прекрасному блакитному Дунаї” очікуємо “Травіату” як один із ключових проєктів ювілейного сезону театру».
Про що вистава
«Травіата» у постановці Раду Поклітару – історія про кохання, самопожертву й спопеляючу силу самозречення. Це хореографічна драма, у якій ніжність і пристрасть зіштовхуються з осудом суспільства, а самопожертва стає знаком вічної відданості. Хореографія, костюми й відеопроєкції зливаються в єдиний художній простір, щоб оголити драму почуттів. Кожен рух перетворюється на зізнання, кожна мізансцена – на випробування, кожна композиція – на крок до катарсису. Це не реконструкція класики, а нове, глибоко сучасне прочитання, де знайомі образи постають гостро, несподівано й надзвичайно особисто.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду та бюджету міста Києва в межах програми поворотної фінансової допомоги закладам культури.
Фото: М. Брикимова