Не літайте літаками, якщо не впевнені, що на вашій совісті немає гріхів і що карма вас не наздожене. Хоча пристебнуті ремені іноді рятують. І свисток від акул (не в цьому фільмі!). Отже, у цій кіношній авіакатастрофі вижили тільки некоханці. Впали в море і (на цю тему могла б бути чудова картина Айвазовського) «припливли». На безлюдний острів.

Тема виграшна — конфлікт між чоловіком і жінкою, заснований на розбіжності поглядів. Дивна парочка виживає в екстремальних умовах: розумна, працьовита, але дуже недоглянута Лінда (не пам’ятаю Рейчел МакАдамс у подібному образі), для якої практичність важливіша за естетичність, і її бос-естет Бредлі (Ділан О’Браєн), для якого зовнішнє важливіше за внутрішнє. Що було до цього? Він очолив компанію після смерті батька і замість «генія фінансів» Лінди призначив своїм заступником друга, який і виглядає ефектно, і в гольф грає, і успішно привласнює чужі ідеї. А набридливій співробітниці, яка жахливо дратувала своїм неохайним зовнішнім виглядом і поведінкою, Бредлі відкрито сказав, що все б нічого, та тільки харизми у неї немає. Але є шанс виправитися. На важливій зустрічі. До якої треба долетіти (як гоголівському рідкісному птаху). А ось на острові мажор-неумійко раптом виявився слабкою ланкою. І занудній всезнайці та всеумійці доводиться допомагати неробі — самій же нудно! Чи назріли інші плани?

Не можу сказати, що в ролі «тітки» Рейчел МакАдамс виглядає органічно. Я б навіть сказала, що спочатку вона трохи дратує якоюсь неприродною театральністю — мабуть, їй важко витискати з себе «мимру». Зате крута «амазонка» їй дається легше. І мені ще з самого початку було незрозуміло, як розумна жінка-кар’єристка взагалі може собі дозволити виглядати так неохайно (ну, хоча б голову помити можна, йдучи на роботу? У них же немає блекаутів із відключенням води). І начебто ж вона знає, чого варта, любить себе і пишається собою.

Ще мені здалася трохи нелогічною поведінка Бредлі на острові. В екстремальній ситуації він міг би бути менш категоричним — в офісі на початку фільму йому вистачало дипломатичності. А тут його  недалекоглядність і невдячність дивують. Загалом, не все переконливо, але фільм динамічний, цікавий, місцями навіть по-чорному веселий. Режисеру Сему Реймі явно подобаються фонтани різноманітних рідин, що б’ють із тіла. Зверніть увагу: за жанром “Допоможіть” – не романтична комедія, а пригодницький трилер. І якщо вам спочатку здасться, що ви знаєте, чим усе закінчиться, то не поспішайте робити висновки. Обіцяю — не занудьгуєте!

Наталія Кряж

Якщо Вам сподобалася стаття, автору буде приємний комплімент