Академічний театр «Київ Модерн-балет» 27 травня (о 18:30), представить вечір сучасної хореографії, що поєднує одну з репертуарних вистав театру «Вгору по річці» на музику Олександра Родіна та прем’єру нової програми хореографічних мініатюр «Постскриптум». Подія відбудеться на сцені Київської опери на Подолі (вул.Межигірська, 2).
У першому відділенні представлено балет «Вгору по річці», який повертається на сцену після тривалої перерви. В основі постановки лежить історія життя, що рухається у зворотному русі часу. Головний герой проходить свій шлях від старості до народження, рухаючись проти течії часу. Це історія про вибір, втрати та неможливість змінити вже прожите. У виставі відчутні алюзії на «Загадкову історію Бенджаміна Баттона» Френсіса Скотта Фіцджеральда та філософські мотиви «Фауста» Гете, водночас постановка не є сценічною адаптацією цих творів, а пропонує самостійне авторське прочитання у постановці Раду Поклітару.
Друге відділення присвячене прем’єрі програми «Постскриптум», у якій Раду Поклітару повертається до жанру хореографічної мініатюри. Після тривалої перерви він знову звертається до малої форми, де кожна робота постає як окрема завершена історія. «Постскриптум» поєднує нові постановки та мініатюри з репертуару театру, вибудовуючи їх у послідовність, де жодна не є продовженням іншої й водночас вони не складаються в лінійний сюжет. Проте саме в цьому й народжується напруга вечора. Кожна частина ніби зсуває внутрішню опору, змінює оптику, і наступний номер уже сприймається інакше, з новою чутливістю.
До програми увійшли нові мініатюри, а саме:
«Скорлупа» на музику Жана-Філіппа Рамо. Це хореографічна мініатюра, в основі якої – віртуозна хореографія та складна взаємодія виконавців. Рухи складаються у чітко організовану композицію, що нагадує живий орнамент, а іронічні нюанси жестів і мізансцен надають номеру легкості та внутрішньої гри. Позбавлена лінійного сюжету, «Скорлупа» розгортається через образи, ритм і точну хореографічну форму, залишаючи глядачеві простір для індивідуального прочитання.
«Соната срібного світла» на музику Людвіга ван Бетховена. Її композиція побудована як тріо для двох чоловіків і однієї жінки. У взаємодії трьох постатей на сцені розкривається напруга різноспрямованих бажань, внутрішніх імпульсів і вибору. У цій мініатюрі чуттєвість поєднується зі стриманістю, а пауза й тиша стають повноцінними елементами хореографії.
Головна подія вечора – прем’єра мінібалету «Я люблю тебе» на музику Петеріса Васкса. В основі твору, з одного боку, знаменита Musica dolorosa, з іншого – лібрето Раду Поклітару. Це вистава-роздум про те, як близькі люди, які пішли від нас, не зникають із нашої повсякденності. Вони залишаються в інтонаціях, у звичках, у раптових спалахах пам’яті, у тиші, яка інколи важить більше за слова. «Я люблю тебе» говорить про любов не як про красиве зізнання, а як про силу, що продовжує діяти навіть після розлуки. І ставить головне питання без пафосу, майже пошепки: наскільки смертною може бути сама любов?
Також у програмі представлено нову хореографічну мініатюру Івана Зайця «Пил твоїх підвіконь» на музику Ханії Рані. «Пил твоїх підвіконь» – дует-діалог, що являє собою алегоричну баладу про страх і бажання. Приречені бути поруч, вони є безпорадними ворогами та безнадійними коханцями.
Окрім нових постановок, до програми увійшли мініатюри з репертуару театру: «Ці люди» та «Ой я чумак нещасливий» у постановці Катерини Курман, а також «1+1+1» і «Танцюємо Перголезі» у постановці Раду Поклітару.
Музична тканина вечора розгортається як багатоголосся різних епох і стилів. Кожна композиція зберігає власний ритм, інтонацію й емоційну природу, формуючи простір для різних хореографічних висловлювань.
Фото: М. Брикимова
За матеріалами АТ «Київ Модерн-балет»