Оркестр Центру військово-музичного мистецтва Військово-Морських Сил Збройних Сил України — провідний творчий військовий колектив, який був заснований у 1993 році в Севастополі, а нині базується в Одесі. У 2017 році він увійшов до складу Асоціації естрадних та джазових оркестрів України Національної всеукраїнської музичної спілки. І з того ж часу його диригентом та художнім керівником є капітан 2 рангу Любомир Сукенник, який розповів «Імпровізатору» про цікаве творче життя колективу.

— Скільки перемог на рахунку оркестру Центру військово-музичного мистецтва ВМС ЗСУ? І яка з них на сьогодні є найбільшою?

— Кожен концерт, який вдалося провести в умовах сьогодення, вже є певною перемогою. Але одні з найзначніших на сьогодні — це виступи щодня протягом місяця в межах фестивалю в місті Единбург, у Шотландії. Щодня змінювалася публіка. Загалом наш колектив побачили та послухали понад 25 000 глядачів з усього світу, яким ми розповіли про трагедію війни України з російською федерацією та незламність української нації. Також визначною подією для нашого колективу та загалом для України став наш виступ під час зміни варти в Букінгемському палаці в Лондоні. Наш колектив став першим, кому вдалося взяти участь у цьому всесвітньо відомому церемоніалі.

— Ви маєте можливість у воєнний час давати концерти за кордоном?

— За час повномасштабної війни це був наш перший закордонний тур.

— Наскільки щільний у вас графік виступів?

— Графік виступів постійно змінюється. Є такий період, переважно з весни до осені, в якому ми проводимо від 20 до 30 виступів за місяць. Трапляється по три-чотири концерти на добу. Але це виступи не всього колективу, а саме малих форм — ансамблів. Переважно це виступи для військовослужбовців Сил оборони України.

— Що в репертуарі?

— Репертуар нашого колективу надзвичайно різноманітний. Це і академічна музика, народна, популярна, а також джазові та рокові композиції. Залежно від складу артистів. У нашому колективі працюють такі форми, як вокальний ансамбль, балетна група, брас-квінтет, квінтет дерев’яних духових інструментів, диксиленд, джазовий ансамбль, джазовий оркестр (Big Band) та, звичайно, великий концертний оркестр у синтезі з вокальною та балетною групами.

— Навіть дуже серйозні музичні колективи іноді дивують глядачів гумористичними номерами. Чи є у вас кумедні композиції?

— Останніми роками нам усе менше хочеться гумору. Але є деякі веселі композиції: «Як козаки куліш варили», «Троїсті музики», «Українські візерунки».

— Скільки музикантів в оркестрі?

— Наш колектив налічує 80 працівників. Творчий склад — 66 працівників та адміністративна група — 14 працівників. В концертному оркестрі 40 артистів, решта — артисти вокальної та балетної груп. В колективі працюють як молоді, так і досвідчені спеціалісти віком від 21 до 68 років.

— Чи є жінки?

— Так, у колективі працюють жінки різних спеціальностей. Артистки оркестру, балету, вокалістки, також є й жінки в адміністративній групі.

— Відбір у колектив суворий?

— Відбір проводиться на підставі вимог до кожної спеціальності та відповідно до освіти.

— Чи є свої правила в колективі?

— Звичайно, як у будь-якому творчому організмі. Вони регламентуються відповідними законами, статутами та іншими керівними документами. Також є й особливі традиції, які передаються з покоління в покоління.

— Що це за традиції?

— Вони пов’язані з морем та, звичайно, з музикою. Наприклад, є традиція посвяти в моряки. Полягає вона в тому, що тому, хто посвячується, потрібно випити невелику кількість морської води у відкритому морі!

— Розкажіть про свою роботу в Асоціації естрадних та джазових оркестрів України Національної всеукраїнської музичної спілки.

— Наш колектив проводить спільну роботу разом з усіма учасниками Асоціації. Спілкування проходять у контексті обміну досвідом, організації творчих проєктів, формування репертуару, творчих ідей та ініціатив.

— Ви читаєте відгуки преси? Який був найцікавішим?

— Звичайно, ми проводимо постійний моніторинг відгуків щодо нашої роботи як від слухачів, так і від масмедіа. Особливо вразило інтерв’ю літньої жіночки, одеситки (це було на третій день повномасштабного вторгнення), після нашого виступу на одній із локацій міста. В цьому інтерв’ю вона зі сльозами на очах сказала: “Після того, як я почула оркестр, я готова йти в тероборону — лента за лентою набої подавати!”

Також надзвичайно приємно було отримати листа від принцеси Анни, в якому вона подякувала нашому колективу за прекрасний виступ на ”THE ROYAL EDINBURGH MILITARY TATTOO” та висловила підтримку нашого народу в боротьбі з російським агресором.

— Згадайте якісь цікаві моменти на виступах, репетиціях.

— Один із випадків не забудеться ніколи. Це був виступ до річниці повномасштабного вторгнення в Одеській обласній філармонії ім. Давида Ойстраха в лютому 2023 року. Під час обстрілу, двогодинної повітряної тривоги, в холодному залі філармонії ми думали, що концерт не відбудеться. Але після оголошення відбою я подивився в зал і зрозумів, що він майже повний! Слухачі, які дочекались відміни повітряної загрози і прийшли в холодний зал, обов’язково заслуговують на те, щоб цей концерт таки відбувся. Ми працювали в темному залі, люди самі виходили на сцену та підсвічували музикантам ноти. Фотокореспонденти, у яких присутні лампи на камерах, також підсвічували ноти. Ми виконали усю заплановану програму, отримали бурхливі оплески та величезне задоволення від своєї роботи.

Наталія Кряж,

Галина Макаренко-Дергунова

Фото надані Любомиром Сукенником

Якщо Вам сподобалася стаття, автору буде приємний комплімент