«Компостела» (Compostelle / Santiago: The Camino Therapy) — французько-бельгійська психологічна драма з елементами комедії, знята режисером і сценаристом Яном Самюелем. Ця дуже симпатична історія була натхненна книгою французького журналіста, мандрівника Бернара Оллів’є «Йди і винайди своє життя».

Фільм із досить передбачуваним фіналом, але з цікавими подіями та діалогами. Вчительку Фред (Александра Ламі) звільнили з роботи через те, що вона дала ляпаса учениці. І це ще не всі неприємності жінки — її шлюб доживає останні дні, а донька втомилася від постійної опіки й намагається втекти подалі від матері. Щоб відволіктися від цих проблем, Фред вирішує кардинально змінити обстановку — взяти участь у благодійній програмі, яка нетрадиційним методом намагається допомогти проблемним підліткам уникнути в’язниці та знайти себе в житті. Суть методу полягає в тому, щоб пройти пішки удвох із підопічним 800 кілометрів знаменитим паломницьким Шляхом святого Якова. Три місяці — з мінімальним комфортом, за будь-якої погоди та в певному режимі. Підопічним Фред стає сімнадцятирічний Адам (Жюльєн Ле Берр), якого мати народила занадто рано, не змогла впоратися зі складною дитиною і віддала його в інтернат. А потім щасливо влаштувала своє особисте життя, в якому Адаму місця вже не було.

Дуже цікаво спостерігати за спілкуванням двох абсолютно протилежних людей, які тривалий час перебувають поруч у незвичних для них умовах. У кожного своя травма, свій складний характер, симпатія з першого погляду не виникла, шлях важкий. Фред має досвід материнства, усвідомила свої помилки у вихованні й тепер намагається обережно налагодити діалог із бунтівним підлітком. Ніхто ніколи не вірив, що Адам може стати доброю людиною, і він сам втратив віру в це. Хлопець ніколи не відчував материнської любові та турботи, але дуже сильно цього прагнув. Навіть умовою його участі в цьому поході стала обіцянка Фред, що наприкінці шляху на нього чекатиме мама. Але Фред для нього — чужа тітка, на її добрі наміри йому начхати, і вона його явно дратує. По дорозі цим двом мандрівникам трапляється багато цікавих людей зі своїми поглядами на життя та стосунки, що додає барв їхній історії. А видовищності фільму додають чудова природа та унікальна архітектура французьких та іспанських міст — іноді ловиш себе на думці, що було б круто самому пройти паломницьким шляхом, опинитися в цих мальовничих місцях.

Цей фільм, частково заснований на реальних подіях, може стати певним стимулом, натхненням для того, щоб у найважчі часи просто спробувати на деякий час відкласти свою проблему або подивитися на неї з іншого ракурсу. Можливо, пауза, зміна погляду чи навіть оточення допоможуть знайти потрібне рішення.
Наталія Кряж
Якщо Вам сподобалася стаття, автору буде приємний комплімент

