У рамках нідерландського фестивалю Movies That Matter покажуть шість фільмів про Україну
У рамках фестивалю Movies That Matter у Гаазі (Нідерланди), який відбуватиметься з 22 до 30 березня 2024 року, покажуть шість фільмів про Україну.
«Найс Лейдіз» (Nice Ladies)
Режисерка: Марія Пономарьова
Це кіно про Харківську команду з чирлідингу «Найс Лейдіз», що складається з жінок віком від 49 до 73 років, яка готувалася представляти Україну на Чемпіонаті Європи, змагаючись у віковій категорії «25+». Але вони стикнулися з війною, біженством, з неможливими виборами між батьківщиною та бабусинством, між залишанням і від’їздом.
«У пошуках Ніки»
Режисер: Станіслав Капралов
Ця історія почалася з пошуку собаки режисера Ніки у перші дні повномасштабного вторгнення у Київської області. Згодом вона охопила різні притулки для тварин, звела кінематографістів з численними волонтерами-рятівниками та переросла у документальний фільм.
«Фотофобія»
Режисери: Іван Остроховський та Павол Пекарчик
Спільне виробництво Словаччини, Чехії та України. Фільм розповідає про одну з багатьох українських сімей, які після повномасштабного вторгнення рф ховаються від обстрілів на станціях метро. Головний герой 12-річний Микита та його родина живе на станції Харківського метро. Для його родини денне світло – це синонім смертельної небезпеки, хлопчику не дозволяють виходити назовні. Блукаючи покинутими вагонами й заповненими платформами, Микита зустрічає 11-річну Віку. Діти вирішують ризикнути і піднятися на поверхню, щоб відчути сонце на своїх обличчях.
«Війна Едді» (Eddy’s oorlog)
Режисер: Йост ван дер Вальк
Фільм розповідає про титулованого воєнного фотографа Едді ван Весселя, який 30 років знімав конфлікти. Цього разу він вирушає в Україну, щоб зробити фото, яке зможе вмістити у себе всі жахи війни. Кінорежисер пішов за ним і задокументував, як фотограф переживає і записує війну за допомогою зустрічей і спілкування з українцями.
«Тил» (Homefront)
Режисерки: Анна Ільченко та Анна Ютченко
Світова прем’єра. Сім’я з п’ятьма дітьми тікає від війни з рідного міста на кордоні з Росією. Вони опиняються в селі Мшанець, на іншому кінці країни, у новій, незнайомій обстановці. Сім’я починає будувати там свій новий будинок. Водночас дві режисерки-документалістки приїжджають у село в пошуках історії і вважають сім’ю Лимар ідеальними персонажами для свого фільму. Але одного разу, коли ремонт будинку майже завершено, сім’я зникає. Творці фільму вирушають на пошуки своїх героїв і водночас намагаються знайти відповідь на запитання: що потрібно, щоб почуватися як удома?
«Як це було»
Режисери: Анастасія Солоневич та Даміан Коцура
Спільне виробництво України та Польщі. Вже майже рік після початку війни в Україні Лера живе в Берліні. Якось одного дня вона вирішує повернутися до Києва. Дорогою вона дізнається, що її родина не у місті, і що вони приїдуть лише наступного дня. Вона зустрічає свого друга Кирила, з яким проводить день.
Фестиваль було засновано у 1995 році. У його програмі – ігрові та документальні фільми, які торкаються питань прав людини.