Присмак невагомої чуттєвості — TEREN & BORA презентують сингл “Не треба світла”
Найромантичніша колаборація від артистів нової української музики TEREN & BORA презентують сингл “Не треба світла”. У пісні вічна тема “кохання” розкривається через призму прозорого, щемливого відчуття, яке, наче теплий світ, легко палає під час відносин кохаючих людей.
“Наш трек — це спосіб вираження почуттів у музиці. Наш тандем — це органічність та симбіоз чистої води, без фальші, та творчості, яка текла жилами та викарбовувалась у пісню “Не треба світла”. Нам хотілось передати легкість та трепет закоханності та кохання”, — ділиться TEREN.
Сингл став способом вираження інтуїтивного розуміння хімічних процесів, які відбуваються всередині романтичних стосунків. Фокус рима “… не треба мені світла…”, як якір буденного життя українців, придає треку алегоричного сенсу, що може вмить запам’ятовуватись і наспівуватись.
“Не треба світла” — сингл про щемливе кохання. Історія, коли світлі почуття є рушійною силою та буквальним світлом для кожного у цих стосунках. Справжня любов — це рупор, якому потрібна потужність не електрики, а сердець”, — коментує BORA.
Композиція має присмак невагомої чуттєвості. Своєю мелодійністю вона сягає самого серця слухача, а через складені рими, трек доносить важливі сенси.
Крім треку дует презентує відеороботу, яка підкреслює легкість та світло, що є в кожній людині, ніжність душі та романтичний трепет. За допомогою грайливої простоти, яка водночас має глибокі підтексти, розкривається завуальоване повідомлення глядачу.
Сингл “Не треба світла” можна слухати на всіх музичних майданчиках та на офіційному YouTube-каналі Bora.
Сергій Лазановський експериментує зі звучанням у новій композиції «Залежність»
Український співак Сергій Лазановський презентує нову танцювальну пісню «Залежність». Виконана в стилі sad dance, пісня оспівує токсичні стосунки двох закоханих, які більше не можуть бути разом, але і розставання переживають дуже важко.
Композиція «Залежність» чекала свого часу три роки, а музичне обрамлення отримала завдяки роботі трьох саундпродюсерів. Свою фінальну крапку у звучанні поставив Владислав Ступак, учасник гурту 100Лиця.
«Пісня дуже вайбова. Кожний із нас у цьому житті був емоційно залежним від когось. І обирав для себе жити в цьому стані це чи йти далі. Проте дозволю собі пораду: якщо вам ця залежність доставляє дискомфорт – не бійтеся її позбутися. І нехай єдина «Залежність», яка у вас буде – це моя пісня на повторі», – зазначив Сергій Лазановський.
Наразі пісня вже стала вірусною у соціальних мережах. Користувачі активно знімають від звук власні відео, загальна кількість яких вже вимірюється тисячами. Окрім того, у день релізу співак презентує і відеороботу. У ній переживання героя продемонстровані через візуальний ряд. Задля передачі емоційного стану, було вирішено додати розмитий світ поруч. Як зазначає Лазановський, саме в такому стані часто перебуває співзалежна людина, коли відривається від «об’єкта захоплення».
«Інколи здається, що втрачаючи когось, все починає плавати перед очима. Ти не бачиш інших облич, тобі знається, що ти ніколи не зустрінеш більше свою людину. Це дійсно залежність: стан, коли ти пам’ятаєш тільки найкраще, ти просто не можеш існувати без певної людини. Саме це ми хотіли показати в кліпі», – підкреслив співак.
KAROOKA презентує нову пісню про страх глибоких почуттів – “У тобі тону”
2 жовтня відбулась премʼєра пісні співачки KAROOKA “У тобі тону”.
Пісня описує страх глибоких почуттів до чоловіка, які проживає героїня. Вона зневірилась і боїться відкрити йому своє серце, через невдалий досвід.
Всі інструменти використані при запису пісні- живі, зокрема варто виділити звучання в ній віолончелі, яка влучно підкреслює глибину сенсів закладених у цьому творі.
“З гордістю хочу зазначити, що у записі віолончелі приймав участь український композитор, віолончеліст, лауреат премії імені Льва Ревуцького – Золтан Алмаші”, – каже співачка.
Пісня була написана у піковий період проживання глибоких почуттів. Пісня откровення. Пісня зізнання. Тому далі – тільки від першої особи:
«Я кохаю тебе. Наші почуття на стільки глибокі, що не підвладні свідомості. Я відчуваю нас так, ніби ми дві повноводні широкі річки, що переплелись і впадають одна в одну. Я навіть уявити не могла, що люди можуть так сильно зануритись в почуття, пірнути так глибоко.
Та попри все, у мене немає довіри до цього світу. Я не вірю, що наше кохання може бути вічним. Я боюсь нових розчарувань, і сама знаходжу їм підтвердження.
Боюсь нового болю, тому прошу- повернись до своїх берегів, туди, звідки прийшов. А я обіцяю більше ніколи не з’явитись знову на твоєму шляху».