9 листопада о 23:00 на телеканалі 1+1 Україна в «Аргументі кіно» з Єгором Гордєєвим покажуть шедевр українського кіно – фільм Юрія Іллєнка «Лісова пісня. Мавка» (1980), який входить до золотого фонду українського кінематографа.

Фільм було створено у 1980 році, у час, коли репресії, спрямовані проти українських митців 60-х років трохи пом’якшились. Однак вільно розвиватися і втілювати свої власні ідеї на екрані не варто було й сподіватися. На той час Юрій Іллєнко був вже широко відомий як оператор культової стрічки «Тіні забутих предків» (1964), а також як режисер таких фільмів як «Криниця для спраглих» (1966), «Вечір на Івана Купала» (1968), «Білий птах з чорною ознакою» (1971), які показували на міжнародних кінофестивалях. Ці стрічки викликали захват за кордоном, серед європейських митців, але у Радянському Союзі фільми цензурували, а самого режисера багато років переслідували. Тож Іллєнку довелось відмовитись від власної творчої манери. Про соцреалізм він не хотів знімати, тому знайшов єдиний для себе вихід – екранізувати українську класику.

Фільм «Лісова пісня. Мавка» у певному розумінні є продовженням школи українського поетичного кіно 60-х років, яке називали національним феноменом. У художньому сенсі воно було значно сильнішим, ніж тогочасне російське. Критики вбачали в українському поетичному кіно «голос на захист української ідентичності».

«В кінці 70-х, після протестів українських кінематографістів, змінилося керівництво Держкіно УРСР і трохи більше стало місця для маневрів, хоча свобода все ще не настала. Але можна було звернутися до класики. Наприклад, до Лесі Українки – цей матеріал не викликав питань у цензорів. Вони побачили, що в такому кіно не можна утнути ідеологічну диверсію, тому і дозволили знімати», – згадує в «Аргументі кіно» кінопродюсер Пилип Іллєнко, старший син Юрія Іллєнка.

Є літературні твори, які нелегко піддаються екранізації. До такого належить і «Лісова пісня» Лесі Українки. У фільмі Юрій Іллєнко виступив режисером, автором сценарію та оператором. Вперше сценарій до свого майбутнього фільму Юрій Іллєнко написав у 1969 році і тоді ж почав думати над екранізацією. На роль Мавки режисер взяв свою дружину, акторку Людмилу Єфименко. Іллєнко вже працював з нею у попередніх стрічках і бачив на екрані лише її як Мавку. Також старший син режисера Пилип, якому на той момент було лише три роки, зіграв у фільмі невеличку роль сина Килини.

«У драмі мене цікавить насамперед морально-філософський аспект. Реальність світу закинутого хутора, лісу, людей хочеться розкрити немовби середини. Фільм розповість про кохання, яке не відбулося, про те, як одна людина не змогла піднятися до висот іншої – вільної, сильної, діяльної», – пояснював режисер.

Пилип Іллєнко в розмові з ведучим “Аргументу кіно” Єгором Гордєєвим розповідає, що «Лісова пісня. Мавка» був знаковий фільм в кар’єрі його батька і етапний для українського кіно: «В 70-ті роки радянська влада зачищала поле українського поетичного кіно. Тому батько був змушений робити фільми, в яких йшов на творчі компроміси. Бо по-іншому не було можливості існувати. Він їх називав «фільми з-під трамваю», бо там по 40 разів зупинялося виробництво, змінювався, переписувався сценарій. Хоча ці фільми не були протестними, як, наприклад «Білий птах з чорною ознакою», де вперше на екрані показали воїна УПА».

В українських кіноархівах не залишилась українська версія цього фільму. Бо тоді була практика, що всі фільми мали робити головною мовою – російською. Але можна було зробити українською для якихось окремих районів.

«Це екранізація української класики і вона не могла бути не українською. Але ці всі фільми відправляли на збереження в Москву, де був головний архів. В Україні архіву не було. Там і зберігалася російська копія», – каже кінопродюсер.

Оскільки в Україні не було системного архіву, то українська версія довгі роки вважалася втраченою. Але, як каже Пилип Іллєнко, в процесі «майже детективних пошуків» в якісь з областей знайшли стару прокатну копію, плівка була майже вся пожмакана. Звідти і взяли звук, але не вистачило фрагментів в кількох репліках Мавки і Лукаша. Вони звучать російською мовою.

Реставрація фільму робилася в 2007-му році, ще коли Юрій Іллєнко був живий. Тож в “Аргументі кіно” покажуть україномовну версію фільму “Лісова пісня. Мавка”, яку дивом було збережено.

Нагадаємо, що «Аргумент кіно» – унікальний проєкт, присвячений національному кінематографу. У оновленому форматі «Аргумент кіно» демонструватиме як класичні українські стрічки, що стали нашою культурною спадщиною, так і сучасні фільми, які здобули міжнародне визнання та популярність.

Проєкт зроблений за підтримки платформи кіно та телебачення Київстар ТБ