Батьки Регіни Ланг (Regina Lang) були художниками, тому не дивно, що дівчинка навчалася живопису вдома, потім в Академії образотворчих мистецтв у рідному Штутгарті, далі – у Берлінській академії мистецтв (Akademie der Künste) та паризькій Académie Moderne.
Власне, до Парижа 26-річна Регіна приїхала слідом за своєю старшою сестрою Урсулою, яка теж здобула академічну художню освіту, але вирішила робити кар’єру модного фотографа. Досить сміливе рішення для початку 1930-х. Тому Урсула вирушила до Парижа, де у світі французької моди панували представниці прекрасної статі.
Сувора простота Коко Шанель, сюрреалістичні експерименти Ельзи Скіапареллі, елегантні драпірування Мадлен Віонне – все це наслідувалось у всьому світі. Урсула Ланг сподівалася стати частиною модного паризького світу. Наслідуючи її, молодша сестра теж почала фотографувати.
В сім’ї була і третя сестра – Ганна, як і належить, художник за освітою, що захопилася ювелірним дизайном. Щоб розвивати свої навички фотографа, Регіна почала робити фотографії її прикрас. Процес так захопив дівчину, що вона з ентузіастом віднесла свої знімки до редакції паризького Vogue, і, диво, їй запропонували зробити зйомку для журналу.
До початку Другої Світової фотографії Регіни Реланг (вона дещо змінила прізвище, щоб її не плутали з сестрою) з’являлися у французькому, англійському та американському Vogue, Madame, Bild der Frau та Harper’s Bazaar. Але піку своєї кар’єри німецька фотографиня досягла у повоєнні роки.
Вона працювала з Крістіаном Діором, П’єром Карденом та Івом Сен-Лораном, знімала у Римі, Парижі, Берліні, Флоренції, Лондоні. У 1950-х та 60-х роках Регіна Реланг була провідним модним фотографом Німеччини.
У 1958 році вісім із дванадцяти обкладинок журналу Madame прикрашали фотографії Реланг. Лише у віці 75 років вона залишила модний бізнес. А нам залишила чудові кадри з часів, коли всі були впевнені, що війни лишились у минулому.
