Пісня «Вікна» була написана ще у 2019 чи, можливо, 2020 році — точно не пам’ятаю через війну: усе якось сплуталося, стільки всього змінилося.
Ця пісня присвячена молодшому братові мого друга. Я часто думала про нього, адже він, на жаль, пішов із життя раптово. Вона була написана у стані роздумів про смерть і втрату близьких. Тому у другому куплеті звучать слова: «Ти не помреш ніколи, як та Зоря». Я вірю, що Бог дивиться на нас із любов’ю. Для мене це образ очей, які спостерігають за нами крізь вікна наших очей, крізь наші “хмарні” душі. Ця лірика — відповідь на питання: «Де був ваш Бог, коли розбився літак?» Відповідь, яку я колись почула, змусила мене дуже глибоко переосмислити своє бачення: «Бог був у літаку».
Найкраще, що сталося з цією піснею, — це її реалізація завдяки неймовірним людям. Ще у 2017 році на Коктебель Джаз Фесті у Чорноморську Кирило Млинарич, який перевів фестиваль із Криму в Одеську область, запропонував мені виступити з авторським проєктом SUOK. Я вперше зібрала музикантів для виступу. У складі тоді були:
Максим Смоголь — мій друг, саунд-продюсер і гітарист.
Ярослав Борис — тоді ще дуже юний барабанщик, який створив ритмічну партитуру для проєкту.
Олександр Огнівець — піаніст і клавішник, що дуже чуйно долучився до всіх аранжувань.
Пізніше, у 2020-2021 роках, до нас приєднався контрабасист Юрій Нацвлішвілі.
У дитинстві я слухала багато музики завдяки моєму татові, який був джазовим колекціонером. Моїм улюбленим альбомом у чотири роки був Still Life (Talking) Пета Метіні. Одна композиція, Last Train Home, залишила незабутнє враження. Я попросила Ярослава додати трохи цього настрою в «Вікна», і він зробив це так майстерно, що я була щаслива.
Ця пісня для мене багато що значить, втім як і кожен мій авторський реліз.
В першу чергу, тому що я – такий дуже «independend artist». В мене немає продюсера, або лейбла, з яким би я працювала. Це все робиться самотужки.
І тому кожен вихід пісні це дуже рідкісна подія. Адже відбувається поряд з моїми гастролями, з Новою Оперою. Останні гастролі за кордоном, де ми зробили прем’єру опери в Амстердамі, тривали майже три місяці. Ще – моя робота викладачем, диктором – дуже важко бути водночас усюди і створювати та свої записувати власні пісні.
Але я намагаюся не здаватись, бо вірю в те, що вони комусь потрібні, що для когось моя музика стане чимось важливим: це завжди була моя мрія.
Я обожнюю пісенний жанр – це для мене, напевно, один з найважливіших музичних жанрів.
Пісня – це, в першу чергу, вислів, що може суттєво вплинути на людину. І не тільки на її настрій – іноді на життєві рішення. Пісня здатна змінювати людей, змінювати їх зсередини.
На мене у свій час дуже вплинули пісні “Бітлз”. Наприклад, пісня “Fool on the Hill” мені здавалася дуже важливою саме для людини, яка відчуває себе незвичною, не такою як всі. Коли тебе не сприймає соціум, його більшість, але ти лишаєшся собою. Це дозволяло мені не прогинатися під цей світ.
Обкладинка до синглу була створена разом із дизайнеркою Марією Волковою на основі фотографії Аліни Гармаш, зробленої на нашому концерті у 2021 році, де ми вперше виконали «Вікна».
Кліп на пісню було знято досить швидко дуже талановитим режисером і оператором Олександром Господіновим. В останню хвилину перед виходом з дому я подумала взяти із собою як реквізит нашу домашню соляну лампу. І так зʼявився дуже красивий образ життя, світла, деякі люди навіть сказали, що це ніби схоже на символ народження нового.
«Вікна» для мене — це більше, ніж просто черговий реліз. Це спроба поділитися чимось дуже цінним, знайти слухача, для якого ця пісня може стати реальністю, в якій йому стане трохи легше.
Довідка:
Марʼяна Головко – солістка формації «NOVA OPERA» Влада Троїцького, багатожанрова співачка, сонграйтерка, викладачака КМАМ ім. Р. Глієра, дикторка та акторка дубляжу