Імпровізатор

Культура: новини, враження, інтерв'ю

* Інтерв'ю Арт Кіно

Антиутопія та реальність українського художника, фотографа, військового Андрія Нестеренка

Молодий український художник Андрій Нестеренко в середині лютого виклав на своєму ютуб каналі Kokos Animation пілотну серію мультсеріалу «Супротив». У ній розповідається про фантастичну країну з жорсткою диктатурою, проти якої бореться рух «Супротив». Точніше, те, що від нього залишилося. До команди входить дівчина Оля, робот Нейра, свинка Поря та бойовий девіант 404. Цікавий сюжет і незвична подача викликали величезний інтерес у глядачів: за два тижні серію подивилося понад 32 тисячі осіб. Андрій погодився дати невелике інтерв’ю для читачів «Імпровізатора» та розповісти докладніше про мультсеріал.

– «Супротив» – що це за історія? Звідки вона взялася? Цей мультфільм – просто плід Вашої фантазії, чи в ньому є паралель із тим, що відбувається зараз в Україні?

– Цей мультсеріал — антиутопія, що розгортається у вигаданому світі. Він не має прямих паралелей із сучасністю, а радше є роздумами про найгірші сценарії розвитку подій у минулому. І варто зазначити, що хоча враження від пілотної серії можливо створюють уявлення, що сюжет буде крутитись навколо світу, але це не так, сама антиутопія скоріш створює фон для розвитку героїв і їх стосунків.

– Як давно почалася робота над проєктом?

– Ідея мультсеріалу зародилася ще три роки тому, коли я навчався на другому курсі коледжу. Саме тоді я почав записувати концепції всесвіту, хоча конкретного сценарію на той момент ще не було.

– Він уже розписаний від початку до кінця, чи Ви навіть не уявляєте, як усе може повернутися і чим закінчиться?

– Основні сюжетні події вже чітко визначені до самого фіналу. Єдине, що може змінюватися, — це шлях, яким герої приходять до ключових моментів історії.

– У персонажів є прототипи?

– У персонажів немає прямих прототипів, однак варто зазначити, що вони є своєрідним поєднанням рис багатьох моїх персонажів, створених раніше. Протягом розробки я надихався різними проєктами – такими, як Little Nightmares, S.T.A.L.K.E.R. Gravity Falls, 天国大魔境 (Tengoku Daimakyou).

– Анімація – Ваше хобі чи основне заняття? Де навчалися?

– Анімація для мене — це хобі. Я вивчав її самостійно і продовжую вдосконалювати свої навички, прагнучи до вищого рівня майстерності.

– Скільки людей працює над проєктом?

– Над пілотною серією я працював самостійно, а для озвучення персонажів залучив своїх знайомих. Сподіваюся, що зможу зібрати більшу команду художників, щоб покращити візуальну складову наступних серій. Оскільки я виконував усю роботу сам, доводилося миритися з численними недоліками заради завершення епізоду у стислі терміни.

– Ви використовуєте штучний інтелект під час створення мультфільму?

– Дуже рідко я використовував нейромережу для генерації базових текстур, які потім допрацьовував і застосовував у створенні 3D-фонів. Однак сама анімація виконувалася виключно вручну.

– У пілотній серії звучить пісня «Намалюй мені ніч» – це Ваша улюблена? Чому не щось більш сучасне? Як узагалі підбирається музика?

– Пісня «Намалюй мені ніч» справді є однією з моїх улюблених. У мультсеріалі планується використання багатьох українських пісень 60-70-х років, оскільки, на мою думку, їхня казкова атмосфера спокою створює разючий контраст із жахами, що відбуватимуться на екрані. Це також підкреслює ідею мультсеріалу, адже події розгортаються в антиутопічному майбутньому, де культурний розвиток зупинився саме в цей період. Тому герої слухають лише ці пісні, адже це останнє, що залишилося в їхньому світі. Сучасні композиції можуть з’являтися у фоні, але вони не будуть частиною внутрішнього всесвіту мультфільму.

Однак на цьому таланти Андрія не закінчуються. Він ще й чудовий фотограф. Андрій (якому лише 19 років) наприкінці минулого року добровільно став воїном ЗСУ. Днями в Бердичеві відкрилася його фотовиставка: на 47 світлинах із прифронтової зони – зруйновані міста та портрети наших захисників. Кадри, які повинні бачити всі, щоб усвідомити масштаб трагедії, що відбувається.

– Крім анімації Ви ще займаєтеся фотографією. Як Ви все встигаєте, якщо врахувати, що Ви ще й військовий?

– Не знаю, намагаюсь просто не закидувати свою творчість. Виставку я організовував від обличчя бригади, тому і був присутній на відкритті.

Наталія Кряж

Фото надані Андрієм Нестеренком