У київській галереї VAKULENKO Art Consulting проходить виставка «Те, що нас тримає». Саме її назва магнітом притягнула мене на цей захід.
Шість чудових українських художників представили глядачам своє відчуття світлої «підйомної сили»: Андрій Яковенко, Євген Піскунов, Андрій Дудченко, Юрій Денисенков, Євген Примаченко та Антон Логов, який є куратором проєкту.
Спеціально для цієї виставки Андрій Яковенко написав картину «Уламки ілюзій». Вона поєднує в собі реальність і сюрреалізм. «Ці уламки ілюзій є в кожному з нас. Вони різні, як і всі ми. І свої відчуття можна передати різними способами», – розповів про роботу художник.
Так збіглося, що виставка відкрилася в річницю загибелі рідного брата художника. Антон Яковенко загинув, захищаючи Україну на «нулі» у Вугледарі. Тож картина відображає й особисті переживання автора, у ній своя філософія та погляд на життя. Художник вірить у неминучу перемогу добра над злом. І його підтримка – творчість, завдяки якій він має змогу висловитися.
У роботах Євгена Піскунова – романтичність і витонченість. Він поєднує мрії з актуальністю. У його фантазіях присутня щіпка «протверезіння», відсилання до дійсності. «Венера» – рефлексія на “Народження Венери” Ботічеллі, тільки тут богиня краси народжується на уламках війни. «Ідеальний образ у неідеальних обставинах», – так схарактеризував цю картину Антон Логов.
Ще одна цікава робота – «Лабіринт і садівники», поліптих. Художник був у Франції, і в картині присутні ці безтурботні королівські французькі ландшафти, небо над якими прикриває… український прапор. Чи мені це здалося? Художника тримає любов до життя і мистецтва.
Андрій Дудченко – віруюча людина, яка робить розписи в церквах. У його світлих роботах – звернення до класичних образів за допомогою сюрреалістичного стилю. Художник бачить світ через форми, архітектурні, скульптурні елементи. Андрій народився в Євпаторії, і, за його словами, тепер скрізь шукає Крим.
Деякі його роботи виходять за стандартні рамки: він робить асамбляжі навколо картин, як, наприклад, «Каріатида». Художника тримає все добре, що з ним трапилося, віра в перемогу світла і почуття гумору.
Юрій Денисенков за освітою – сценограф, але живописом займається все життя. На виставці представлена серія робіт, натхненних архівними фото. Чорно-білі світлини немов набувають кольору завдяки спогадам.
На картині «Двоє» художник зобразив своїх батьків. Робота в кіно також відбивається в його творчості: картини схожі на вирвані епізоди з життя. Лаконічні та емоційні. Митця тримає оптимізм.
Антон Логов у години війни шукає оновлення через природу. Він родом із невеличкого містечка на Одещині, де звичною картинкою були краєвиди на море, перехрестя залізничних колій, химерні форми дерев. На виставці представлено блок робіт – пейзажів, у яких фантазія відштовхується від реальності.
«Я проживаю день і в кінці його мені хочеться зробити щось цікаве в мистецтві, – розповів художник. – З одного боку це те, що побачив, почув, прожив, з іншого – те, що уявив, намріяв. Ці роботи – процес, який, можливо, виллється надалі у щось нове. Можливо, це буде щоденником художника, можливо, буде поєднано з якимось відео, буде виставлено в інших обставинах». Одне з того, що тримає, – спогади про море, яке він інколи додає в пейзажі, побачені в Києві. Тримає любов до людей, життя, простих речей.
Євген Примаченко – скульптор. Він експериментує з формою, кольорами та матеріалами. Його роботи лаконічні та виразні. За словами художника, головний стимул для життя – це сім’я та діти. На виставці представлено кілька його чудових робіт – дитячих образів.
Ця надихаюча виставка працюватиме до 30 березня. Цікаво, що в проєкті більшість авторів – учасники музичного гурту «222». І в рамках виставки ще планується концерт. Музика, творчість, спілкування – те, спільне, що також тримає митців.
Наталія Кряж
На фото у заголовку: фрагмент картини Юрія Денисенкова “Дотик”