4 липня з ранку моя несподівана розмова з президентом Koktebel Jazz Festival Лілією Млинарич виникла імпровізаційно, з міркувань про силу подієвого туризму. Потім стався інсайт зі знаковою історією в житті Лілії, і він, мов золотий ключик, відчинив двері, за якими чесно стояв справжній рояль в кущах, а в мою пошту влетіла приголомшлива новина про Джаз на озері в прекрасній Швейцарії. Так буває тільки коли небеса імпровізують. Не здогадалися, в який гармонічний потік ми потрапили?.. О, Великий мажорний септакорд для  налаштування!

– Як відчуваєте час сьогодні, шановна Ліліє Вікторівна? Я згадую одне з наших перших інтерв’ю, де Ви розповідали з цифрами в руках про економічне, інфраструктурне та культурне зростання Коктебелю після того, як там висадився джазовий десант, який  очолила неймовірна Лілія Млинарич. Це дивовижна, надихаюча модель відродження.

– Вітаю, Аню, дякую. Мабуть, відповідь очікувана: живу, працюю, не висипаюся…  Зараз як менторка задіяна в освітній програмі для підприємців з прифронтових територій і демобілізованих. Це все дорослі люди 30+, і вони шукають шляхи розширення свого світогляду та адаптації до нових умов і нових можливостей. От на часі стали всі мої освіти (сміється): і економічна, і юридична, і енергетична, а ще і досвід різних проєктів, включно з культурними.

– Це як завжди, вражає! Скільком людям Ви знову повертаєте смак до життя і сенси, що ведуть вперед, а не просто вирішують питання як доведеться.

– Українці вміють працювати та рухатись вперед, не зважаючи ні на що! Це таке ДНК нації!

– Без сумніву, бо бачу чітку тенденцію: спочатку Україна увійде в ЄС на ментальному (читаємо – культурному) рівні, і треба прискорювати ці процеси культурної інтеграції, бо ми для європейців поки що нерозпізнаний літаючий об’єкт для дослідження. Аж потім підтягнуться і всі географічні кордони України, юридично зафіксуються, ми станемо членами ЄС.

– Чудові роздуми, і це так – інерція мислення, а іноді звичка до того, що є, аби не гірше гальмують рух. Ну типу «краще – це ворог доброго». Безумовно, все, що згадала – то є приклади подієвого туризму, які і економічно вплинули на розвиток саме регіонів, що з різних причин не були в розвитку, бо більшість місцевих мешканців не бачили можливостей розвитку. І завжди знаходилась людина/декілька людей, які бачили майбутнє та не боялися крокувати в нього. До прикладу – Клод Нобс, який не тільки був музикантом і засновником Фестивалю у Монтре, але мав освіту з готельного менеджменту та розуміння, що регіон тільки за рахунок гірського туризму економічно не вивозить. Він непересічна особистість. «Funky Claude» — Клод Нобс неодноразово брав участь як запрошений музикант у концертах гурту Deep Purple, який зробив його всесвітньо популярним. Зокрема, він зіграв на губній гармошці на запису концертного альбому The All Came Down to Montreux. Теж цікаво – я дізналася, що перша освіта пана Нобса – кухар, і те, що йому було 31, коли був заснований цей фест (1967).

– Дійсно, це несподіваний факт в біографії музиканта! Ви вивчали його досвід також?

– Так, ми двічі були на фесті в Монтре, і тому на нашому Фесті (Ред. – Koktebel Jazz Festival) було багато адаптованого досвіду – і щодо волонтерства, і щодо міксу програми. Я просто мала нагоду побути в Монтре і у 2004, і 2005 року, і там бачила, як містечко готувалося до свого відомого фестивалю, як пишається ним. І, до речі, пан Нобс був тим, кому згодом подарували право не платити податки (у Швейцарії!) саме за вклад у розвиток регіону.

– Вражаючий досвід! А як Ви познайомилися?

– Познайомилася і навіть коктейль у барі з ним випила (знову сміється). Нас познайомив бармен в Монтре Паласі (це такий собі величезний готель у стилі артдеко, чи то 1902, чи 1903 року), бо я замовляла той же самий коктейль, що і пан Нобс, і пан Набоков, якого теж він знав.

– Чомусь мене не дивує ваше однодумство у всіх проявах! Мабуть, і інгредієнти коктейлю були магічні…

– Коктейль ти добре знаєш, він старий за рецептом – це Кір Роял. Ну, бармен казав, що це він його чи то придумав, чи то удосконалив.

– Супер! І які наслідки мало це удосконалення?

– Стенлі Кларк у 2006 році на Koktebel Jazz Festival – це саме «наслідки знайомства». Нам дали контакти та попросили агента розглядати візит музиканта на український фест як другий виступ. Адже він виступав в Монтре і восени. Нам це зекономило гроші – і на переліт (все ж з Європи), і на гонорар! Між іншим, я завжди казала про мікс музичних жанрів на цьому фесті – поєднання діджеїв з джазменами я вперше побачила саме там.

– Отже,  Montreux Jazz Festival в особі Клода Нобса став справжнім хрещеним батьком Koktebel Jazz Festival?

– Про наше знайомство знала команда, і я  розповідала – так, ми схожі трохи на цей визначний фест, бо адаптуємо його досвід щодо різноманіття самої програми та роботи з волонтерами. І коли говорила, що ми розвиваємо саме подієвий туризм в Криму, – теж про цей фест як приклад згадувала. А пан Нобс був чудовою та відкритою людиною і розумів продюсерство фестивалю як пошук нових музичних проєктів і контактів. Він допоміг мені, дівчині з України, просто надавши контакт і можливість подивитись на фестивальну механіку.

 – Дійсно пророче знайомство! Схоже, бармени, як і таксисти, – таємні генії психології (сміюся вже я). Він вочевидь одразу відчув масштаб подій, що розгорталися на його очах!

– А ще той бармен (у ті роки – двадцять років тому) казав, що запам’ятав мене, бо я хоч і розмовляла російською, а він її трохи знав (від Набокова – як стверджував), але дуже не схожа була на тих «нових рузьких», які в ті роки туди приїжджали – лікуватися чи відпочивати. Бо типу  «аристократична та дуже інтелігентна».

– Цікаво, чи робить той бармен сьогодні, а може й просто зараз, свої чудеса і диво-коктейлі, що так вдосконалюють щастя?

«Звідки ж рояль в кущах?» – спитаєте ви. А цього ж дня розпочався Джаз біля озера!

4 липня на березі Женевського озера у Швейцарії розпочався один із найвідоміших музичних фестивалів у світі — Montreux Jazz Festival. Цьогоріч він проходить уже в 59-й раз і відкривається величним концертом на честь Квінсі Джонса — легендарного продюсера, композитора та джазового маестро, який пішов з життя у листопаді минулого року.

Чака Хан, зіркові гості й безцінні спогади

Відкриття фестивалю на головній сцені біля озера — справжня музична подія. Вечірню програму очолює Чака Хан, ікона соулу та R&B з Чикаго. Вона не лише подруга, а й учениця Джонса, тож її виступ — це особисте вшанування пам’яті. До неї приєднаються зіркові гості, які свого часу також співпрацювали з “Q”, як його ніжно називали колеги. Цей унікальний концерт транслюється онлайн для всього світу, тож не лише глядачі на березі зможуть відчути магію Montreux Jazz.

Джеймс Блейк і нові імена сцени

Поки на одному кінці набережної звучить соул, на сцені Казино виступає Джеймс Блейк — британський музикант, який повертається в Монтре вже вп’яте. Цього разу — з особливою програмою: інтимним фортепіанним сетом, про який він мріяв з 2016 року. Перед ним виступає Сієна Спіро, яскраве відкриття зі списку MJF Spotlight, яка вже встигла підкорити сцену у Вілларі.

Більше, ніж просто концерти

Фестиваль — це не лише сцени. Щодня з 18:00 на гостей чекає насичена безкоштовна програма: діджей-сети, живі шоу, кінопокази, майстер-класи та понад 30 активностей, що оживляють узбережжя Монтре.

Весь світ — глядач

Якщо не можете бути у Швейцарії — не проблема. Багато концертів транслюються наживо та безкоштовно на офіційному YouTube-каналі фестивалю.

Серед виконавців, яких точно покажуть у стрімі: Chaka Khan, London Grammar, RAYE, The Black Keys, FKA twigs, Alanis Morissette, RÜFÜS DU SOL, J Balvin, Bloc Party, Joe Bonamassa, Celeste — і це ще не кінець списку!

Для медіа  – Фестиваль також підготував сучасний пресцентр з усім необхідним — від інтернету й принтера до стрімів та фотоматеріалів. Понад 450 журналістів із різних країн уже працюють на місці, щоб передавати атмосферу Montreux Jazz Festival своїм читачам.

Трохи цифр  – 62 платні концерти Понад 600 безкоштовних подій До 5 500 глядачів на сцені біля озера, 40 барів і 25 фуд-кортів, 35 днів на підготовку. Та… 60-річчя — вже наступного року!

Розклад прямих трансляцій

Montreux Jazz Festival — це не просто фестиваль, це — досвід. І якщо ви ще не там, саме час увімкнути трансляцію та поринути в ритм джазу, соулу й справжньої музичної магії.

Розмовляла Анна Архипова