Якщо ви, як і я, не читали до цього однойменної повісті Стівена Кінга, за мотивами якої створено цей фільм, то спочатку також важко буде зрозуміти, що відбувається.

Ця фантастична драма розділена на три частини – три фрагменти з життя людини на ім’я Чак Кранц. І всі вони викликають різні почуття та емоції. П’єса життя Чака починається з останнього, третього акту, в якому його короткі таємничі появи на рекламних банерах трохи дратують. Тому що на тлі передчуття світової катастрофи його обличчя сяє, і він безтурботно дивиться на те, що відбувається. А головне – абсолютно незрозуміло, що ж це за бісів Чак такий?

Але сюжет потихеньку розкриває інтригу, показуючи нюанси та важливі моменти його життя. І ти закохуєшся в цю милу людину. Ну або хоча б симпатизуєш простому хлопцю зі своєю мрією, зі своїм горем і щастям, зі своєю відкритістю та таємницею. І поступово починаєш розуміти, що до чого. Що цей третій акт – це світ, сконцентрований в одному згасаючому тілі. А весь фільм – цікаві роздуми про життя, смерть і маленький момент переходу з одного стану в інший. 3, 2, 1 – алегорія змінюється реальністю, реальність – містикою. Життя Чака просте та фантастичне – він вміє насолоджуватися кожним моментом, прислухатися до своїх відчуттів і реалізовувати свої бажання. Можливо, на це вплинула таємниця, відкрита ним в дитинстві. Вона зняла з нього страх невідомості та розкріпачила дар отримувати задоволення від навколишнього світу по повній. За що його особистий світ і дякує йому.

Головну роль виконує харизматичний англійський актор Том Гіддлстон. Танець, виконаний ним у другому акті, вас точно захопить! Цікаво, що до цього фільму актор не займався танцями спеціально.

Режисеру Майку Фленаґану вдалося зробити фільм незвичайним, інтригуючим, красивим. Розповідь йде неквапливо, і кожен акт містить особливу інформацію. Одні й ті ж фрази звучать в різні періоди часу, пов’язуючи всі три акти та розв’язуючи головоломку історії. І це кіно хочеться переглянути ще раз, щоб відстежити всі «дзвіночки» (що я із задоволенням зробила).

Фільм залишає яскраві враження та світлі спогади. У ньому вміло переплітається фантазія з реальністю. Він про те, що у кожного з нас є особисті щасливі та зворушливі моменти, є страх, є важливе та другорядне. Про те, який вплив на нас мають близькі та чужі люди. Про те, що кожен напевно загадувався над питанням – чи хоче він знати, як помре? Але головне, що кожне життя – це окремий величезний світ.

Наталія Кряж