У київській галереї «Білий світ» проходить 94-та персональна виставка львівського графіка, художника та скульптора Романа Романишина «Віддзеркалення». Цю назву експозиції дала одна з нових серій картин, створених протягом 2025 року.
Представлена на виставці серія «Віддзеркалення», за визнанням художника, – далеко не все, що він зробив, але є певним згустком емоцій. Вона вже була показана в Сеулі та знайшла відгук у серцях південнокорейців, яким близький стан тривалого протистояння агресивному сусіду. Яскраві роботи з безліччю дрібних «мовних» елементів схожі на пазли, які неймовірно цікаво розглядати та знаходити закладені сенси.
Загалом на виставці представлені роботи, народжені під час війни. «Це рефлексії на всі події, – прокоментував художник. – Є моменти глибоких сумнівів, є моменти відчаю, є дуже оптимістичні». Кожна серія – відображення певного етапу воєнного життя».
Серія «Покинуті місця» – це рефлексія художника на колись квітучі, нині зруйновані українські міста – Бахмут, Маріуполь, і велика кількість наших покинутих сіл.
Серія «Важливі речі» присвячена переоцінці цінностей людей під час війни. Те, що раніше не помічалося, стає важливим або навіть критично важливим, а те, що ще вчора було пріоритетом, раптом відходить на другий план. У цій серії є картини, натхненням для яких стала «Герніка» (1937 р.) Пікассо — свого часу вона була написана знаменитим художником під враженням від бомбардування іспанського міста Герніка.
У графічній серії «Парк розваг» художник іронічно обіграє атракціони, назви яких у різних країнах світу сприймаються по-різному: всім відомі «американські гірки», «кімнати з кривими дзеркалами», «чортове колесо». Роман Романишин пояснив, що, наприклад, «Американські гірки» французи чомусь називають російськими, а самі американці взагалі не розуміють, чому ми називаємо їх американськими: у них це звучить як похила залізниця (Roller coaster). «Якби не сьогоднішня ситуація, можливо, цієї серії і не було б», – зазначив художник.
Серія «Червоно-чорна каліграфія війни» створена в особливій техніці: для неї використовуються 2-3 кольори, а малюнок виконується в каліграфічній манері. «Виплескується все, що накопичилося, та не редагується: як зробив, так зробив», – прокоментував митець.
На виставці виділяється серія пейзажів, яка написана, як здається, в непритаманній художнику манері. «Ці пейзажі – спроба знайти якусь віддушину, ковток свіжого повітря. Але все одно, коли ти на них дивишся, відчуваєш, що вони створені в дуже тривожний час. У цьому повітрі висить якась драма, яка відчувається на рівні хімії, на рівні естетичного сприйняття».
Відображенням складності та непередбачуваності сьогодення є серія робіт «Круговерть».
Художник зізнався, що для нього дуже важливою є назва картини, в якій може бути закладена гра слів. Наприклад, «Грають в кості» – з одного боку – це азартна гра, з іншого – гра людськими життями. І цю гру ведуть два протилежних персонажі: гуманний і зловісний.
Картина «Повернувся» також відображає одну з трагічних сторін війни: тих, хто чекає, і тих, хто повертається вже іншим, пройшовши через пекло та змінившись всередині.
Скульптура – ще одне захоплення художника. Його твори лаконічні, але дуже виразні. На деяких з них нанесені символи – як додаткова розповідь про втілений момент.
Ця виставка – підтвердження того, що навіть у найважчі часи людський розум і талант здатні перетворити біль на красу. Не просту – глибоку, емоційну, інтелектуальну!
Наталія Кряж