В мене є смішна історія про “Спи, Ісусе, спи”.

Якось Ніна Матвієнко замовила кільком композиторам, в тому числі і мені, зробити обробки колядок для її концерту до різдвяних свят. З тим, щоб виконати з «Камератою». Це був дуже сміливий крок з її боку. Бо композитори, особливо середнього і молодшого покоління, – люди опасні і непредсказуємі. Матюхін відчув щось неладне, і каже мені, мовляв, ти нічого не вигадуй, напиши просто і традиційно. «Угу», – сказав я, мугикаючи собі в ніс колядку Йосипа Кишакевича “Спи, Ісусе, спи”.

Моя обробка починалась з трихвилинної вельми авангардної каденції віолончелі. Потім колядка мала співатись під химерний супровід віолончелі, контрабасу, партія оркестру складалась з вигадливої сонористики. Ніна Матвієнко була шокована та відмовилась її виконувати. Але! Виконала її учениця. (Не Оксана Нікітюк, ні! Інша співачка! Оксана виконувала згодом, її співом ми можемо насолоджуватись на запису). Дат і обставин – де, що, коли то було – я вже не пам’ятаю. Мільйон подій було після!

Ні, я не хотів вразити Ніну Матвієнко. Я просто робив свою музику. Валерій Матюхін позитивно її оцінив! І пізніше ж він виконував – з Оксаною Нікітюк. І до історії віднісся з розумінням.

Так от. Ця інша співачка – не Нікітюк – виконала тоді і навіть виклала на фейсбук запис виконання (не знаю чи є ще той запис, не можу знайти). Я запам’ятав її коментар, мовляв, ось вам запис, але перемотуйте, бо я вступаю аж на третій хвилині!

Золтан Алмаші, Заслужений артист УкраЇни, композитор, віолончеліст, лауреат премій імені Льва Ревуцького, Бориса Лятошинського, Виктора Косенка та Артемія Веделя.

Фото надано автором