Старий Новий рік. На київських вулицях різдвяний мороз хрумтить кристаликами снігу, а в затишному залі філармонії звучить чудовий джаз.

Грає Big Band Ambassadors Національного президентського оркестру. Бенд-лідер і соліст – саксофоніст Олександр Рукомойніков. Музиканти в красивій чорній формі натхненно видувають на зачарованих глядачів хвилі позитиву з блискучих труб. І ці хвилі дбайливо злизують гіркі пласти стресу зі змучених війною душ.

Урочиста милозвучна музика, переважна більшість композицій – знайомі мелодії, які звучать абсолютно ново і свіжо. Мелодійні фонтанчики несподівано з’являються, вітають яскравими бризками та розчиняються в потоках імпровізацій. Оголошуючи чергову композицію, ведучий Олександр Рудько розповідає цікаву історію її створення. І слухачі дізнаються, що, наприклад, “Let it snow” була написана в липні в спекотній Каліфорнії. Поет Семмі Кан і композитор Жюль Стайн жадали освіжитися і створили цю чудову пісню. Або що Консуело Веласкес на момент написання своєї знаменитої “Besame Mucho” жодного разу не цілувалася по-справжньому. І як же без сюрпризу? Традиційні різдвяні мелодії “O, Tannenbaum!”, “Щедрик”, “Jingle bells” раптово розбавляються гарячим подихом “A Night in Tunisia”.

Усе це настільки добре, що хочеться поділитися. Запрошую вас послухати одну з цих прекрасних композицій:

Наталія Кряж