Композитор Сергій Горюнович: Як тільки зазвучала сюїта Віталія Скакуна, почали відбуватися містичні події
19 жовтня в Полтавському обласному академічному музично-драматичному театрі імені Миколи Гоголя відбувся потужний творчий захід — концерт-презентація книги «Оркестр — мої крила» Віталія Скакуна, народного артиста України, засновника Полтавського академічного симфонічного оркестру та автора ідеї книги. Це видання присвячене знаковій сторінці культурного життя Полтавщини — історії створення та становлення Полтавського академічного симфонічного оркестру.
Над безпосереднім утіленням задуму, збором мемуарів та текстовим наповненням книги працювали Ганна Грибан та Ольга Чепіль. Книга стала спогадом-монологом про перші кроки, творчі пошуки, визначні здобутки та людей, які протягом років щоденно формували славетну історію Полтавського симфонічного оркестру.

Цей захід об’єднав керівників відомих великих оркестрів, солістів, знаних українських митців, громадських діячів, представників державної влади та громадських організацій.
Творчий захід супроводжувався виступом симфонічного оркестру, за диригентський пульт якого виходили запрошені диригенти з різних міст України. Особливе місце у програмі посіли авторські музичні твори композитора Віталія Скакуна.

Хочу зупинитися на особистості Віталія Михайловича Скакуна. Чому? Річ у тім, що маестро є не тільки диригентом симфонічного оркестру, а й композитором. І на мій погляд — видатним! На мою думку, кульмінацією творчого заходу було виконання його сюїти для симфонічного оркестру «Енеїда». Як тільки зазвучала сюїта, почали відбуватися містичні події: змінилася сама атмосфера у залі, й оркестр зазвучав зовсім по-іншому, по-новому. Незвичайність звучання оркестру зумовлювала музика композитора. Вона сучасна. Композитор додав їй того колориту, який зветься самобутнім. Незвичайні барви, чудові музичні ефекти, оркестрування свідчать про унікальність, неповторність та талант композитора. Я думаю, що секрет краси музики, що пролунала, полягає ще і в тім, що Віталій Скакун чудово знає оркестр та володіє всіма тонкощами передачі фарб та тембрів. З нетерпінням чекаємо на нову сюїту для симфонічного оркестру «Ніч перед Різдвом», над якою композитор зараз працює.

Наступником маестро за диригентським пультом став талановитий диригент Єлізар Пащенко. Саме завдяки його інтерпретації «Енеїди» ми почули чарівну сучасну музику у чудовому виконанні. Єлізар є сином видатного композитора, аранжувальника та чудового музиканта, керівника гурту «Краяни» Анатолія Пащенка.
Анатолій Пащенко був тим музикантом, який підняв українську музику, українську пісню на максимально високий рівень. Саме він вловив духовний генетичний код народного мелодизму Полтавщини. Його композиції та аранжування складають сьогодні фонд мистецтва нашого регіону. Анатолій Пащенко був генератором гурту «Краяни», який приводив у дію це надприродне єднання таланту та мистецтва, яке від керівника передавалося всім музикантам. Вважаю за необхідне сказати про те, що ім’я видатного музиканта Анатолія Пащенка має бути збережене, і пам’ять про нього відновлюватиметься у щорічних творчих проєктах, присвячених його імені. І наша мета — зберігати та розвивати спадщину наших попередників, оскільки їхня творчість – це духовна основа, на якій плекається та розвивається культура та мистецтво Полтавщини.
Так і Віталій Скакун був генератором творчого життя та діяльності Полтавського симфонічного оркестру, а зараз може цілком присвятити себе композиторській праці.
А Єлізару Пащенку бажаємо натхнення та нових творчих перемог у його чудовій роботі на теренах великого національного мистецтва. Слава Україні!

Сергій Горюнович, голова Полтавської обласної організації Національної спілки композиторів України, почесний професор, композитор
На фото у заголовку: диригент Єлізар Пащенко, Полтавський академічний симфонічний оркестр

