«Любов, яку ми винесемо з фронту» – це слова Ярини Чорногуз – молодої української поетки, лавреатки Шевченківської премії та водночас військовослужбовиці-медикині, яка боронить Україну з 2020-го.
Презентовані в Лондоні її «воєнні» книги оповідають про любов, що зазнала непоправної втрати коханого на фронті й загибелі побратимів, про «любов до свого і любов за своє» (с). Вірші Ярина читала рідною й англійською – в перекладі професора Екстерського університету Х‘ю Робертса.
Все ж не впевнена, що чудовий переклад здатен в усій повноті передати оголений нерв, екзистенційну напругу й різкі барви «нежіночого» досвіду війни, які гостро-пронизливо звучать буквально в кожному слові Ярини Чорногуз. Слухаючи її поезії, раділа, що Ярина високогідно продовжує свій славний рід, наслідуючи діда, відомого письменника Олега Федоровича Чорногуза, якого я мала честь добре і довготривало знати. А також його сина, батька Ярини, знаного поета й музиканта Ярослава Чорногуза.
Олег Федорович Чорногуз – письменник-сатирик, редактор легендарного сатиричного журналу «Перець» – багато зробив для увічнення пам’яті мого незабутнього батька, Степана Олійника, і став одним з перших лауреатів літературної премії його імені. Впродовж багатьох років їздили з ним на щорічний фестиваль «Степанова весна». Свого часу мій батько підтримав молодого талановитого Олега Чорногуза на його літературному шляху. Олег Федорович навіть згадував, що прізвище Цідалковський – героя його популярної книги «Аристократ з Вапнярки» – йому підказав саме мій тато. Пам‘ятаю, як і всі мої друзі, дотепного, красивого, усміхненого Олега Федоровича – світла йому пам‘ять. Його син, Ярослав Олегович, – сучасний поет, бандурист, співак і композитор. Можливо, колись він створить пісні на вірші доньки. Як на мене, деякі з поезій Ярини своїми інтонаціями, ритмом звучать справжньою музикою! Можливо, поетичний і музичний дар роду продовжить й донька Ярини – Орися.
Я слухала вірші та відчувала, мабуть, як і всі присутні, гордість за безмежно талановите, віддане Україні молоде покоління!
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Леся Олійник, Засл. діяч мистецтв України, доктор філософії, лауреат премії ім. М. Лисенка, секретар правління НСКУ