Імпровізатор

Культура: новини, враження, інтерв'ю

* Інтерв'ю Образ

Федір Возіанов: Щось на кшталт пасток часу

На закритті фестивалю Bouquet Kyiv Stage український дизайнер Федір Возіанов представив спеціально підготовлену для цієї події колекцію “Заручені з часом”.

Шоу супроводжувалося вишуканою музичною програмою, підготовленою скрипалькою Олександрою Васильєвою та ударником Дмитром Ульяновим (Rulla Voita). У ній вічні шедеври класики та сучасної музики вплелися в просторову імпровізацію “тут-і-тепер”, символ виміру часу – метроном – перетворився на музичний інструмент, а скрипка та ударні – на жерців храму часу.

“Це не показ і не перформанс. Це метафізичний експеримент. Якщо уявити, що годинник не фіксує час, а продукує його, і, якщо змусити стрілки крутитися швидше, можливо, він зможе продукувати більше часу. А ми за допомогою наших приладів і пристосувань спробуємо його зловити і зафіксувати. Якщо нам це вдасться, наприкінці експерименту в житті кожного з нас додасться кілька секунд”, – сказав Федір Возіанов перед початком шоу.

І казка почалася. Старовинним двориком “Софії Київської” йшли моделі в масках, схожих на циферблати годинників (семеро дівчат і троє хлопців), одягнені в стильний зручний сучасний одяг із загадковими легкими величезними “сачками”. Наприкінці шляху вони зупинялися біля великих вентиляторів, встановлених біля храму. Потоки повітря роздмухували “сачки”, і моделі нагадували казкових гусениць, які ось-ось перетворяться на метеликів.

Після закінчення дійства Федір Возіанов дав невелике інтерв’ю.

– Ви створили костюми і для хору “Щедрик”, і для співачки Назгулі Шукаєвої, і для ведучих, і, звісно ж, цю колекцію. Вони всі були створені спеціально для фестивалю?

– Щось було створено спеціально для фестивалю – наприклад, костюми Назгулі Шукаєвої. А щось було з останніх колекцій.

– А як створювалися костюми для Назгулі, чим Ви надихалися?

– Звичайно ж нею – як людиною, як особистістю, як співачкою. Коли ти ближче стикаєшся з творчістю людини, починаєш її відчувати, і стає зрозуміло, що потрібно зробити.

– Ви робили й костюми для диригентів.

– Так, я їх розглядаю як професійний одяг, у якому є дуже важливий момент – можливість вільного руху руками, і щоб це не відбивалося на всьому костюмі. Мені таке конструювання дуже цікаве: це і є справжній дизайн одягу.

– А що взагалі для Вас важливіше – зручність чи силует?

– Важливо і те, й інше, і ми намагаємося не вигадувати незручного одягу взагалі. Мені здається дуже дивним, якщо одяг незручний, і людині доводиться якимось чином під нього підлаштовуватися.

– Під час пандемії багато дизайнерів знаходили можливість показу колекцій, і це іноді відбувалося в найнеймовірніших місцях. У Вас було щось подібне?

– Ще до пандемії ми виключили такий формат, як показ, зі свого розкладу. Те, що сьогодні відбувалося – це, з одного боку, був показ, з іншого – експеримент. Це набагато цікавіше, ніж просто показ, тому що він непрогнозований. І так склалося, що сьогодні вітер нам сприяв, хоча на репетиції він був до нас не таким ласкавим.

– Яким був Ваш найнезвичайніший показ?

– Це було в румунській Констанці в найстарішому готелі на узбережжі Чорного моря. Він був незвичайним, тому що з глядачів там виявилися тільки мої друзі, які приїхали зі мною, і нікого зі сторонніх.

– Що означають ці “сачки” позаду моделей?

– Ми спробували створити надлишок часу, змусивши стрілки годинника термовентилятором обертатися дуже швидко, і ловили його в ці пристосування. Тож це не зовсім сукня, це щось на кшталт пасток часу.

– А колірну гаму як підбирали?

– Це кольори, які присутні в “Софії Київській” – золото, срібло, блакитний, зелений, білий. І червоний – як яскрава пляма.

– Я помітила на чоловікові корсет. Чоловіки носили корсети й раніше, але ретельно це приховували. Ви виставили його напоказ. Чому?

– Нам здалося, що це дуже красиво і природно. Це дуже чоловіча частина гардероба: ми зробили його з матеріалу для спортивного одягу, тобто в ньому реально можна займатися будь-яким видом спорту. Він дуже еластичний і, мені здається, має чудовий вигляд. На чоловікові він має чоловічий вигляд.

– Нині одяг узагалі став демократичнішим, як Ви думаєте, коли-небудь грань між чоловічим і жіночим одягом зітреться? І Ви в цьому плані щось робите?

– Звичайно, ми це дуже добре відчуваємо. І я навіть не завжди знаю, для кого роблю одяг – тільки для жінок чи для чоловіків теж. І часто останнім часом стикаюся з тим, що чоловіки для себе обирають те, що створено для жінок, і дуже впевнено себе в цьому почувають. Мені здається, цей рух іде і триватиме.

– Де очікуються Ваші покази найближчим часом?

– Ми покажемо цю ж колекцію на львівському тижні моди 16 вересня.

– А інші колекції вже готуються?

– Так, у нас у роботі одразу кілька проектів, вони, можна сказати, художньо-дизайнерські. Один із них стосується художниці Олександри Екстер і буде показаний у жовтні в Арсеналі. Це мультидисциплінарний проєкт, у якому буде присутня і хореографія, і мода, і візуальне мистецтво, і, можливо, поезія.

Наталія Кряж