Цей слоган належить проєкту «Культура vs війна», який виник з життєвої ситуації. У квітні 2022 року, майже на початку повномасштабного вторгнення, голова Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!» Андрій Різоль, який стане продюсером проєкту, зателефонував своєму другові, кінооператору Сергію Михальчуку, і запитав: «Як ти?». Михальчук, чотири рази номінований на «Оскар», володар «Срібного Ведмедя» Берлінале за внесок у світовий кінематограф і т.д. і т.п., відповів: «Я в окопах з автоматом».

Що значить людина такого рівня, такої майстерності в окопах? Це надзвичайно цікава психологічна трансформація, адже людина-носій і творець культури – став її захисником. Це неймовірна драматургічна амплітуда й надзвичайно цікаве явище для аналізу і дослідження.

Сьогодні шість документальних фільмів-новел у форматі документальних свідчень, оповідей та переживань людей, які є творцями, носіями, та одночасно стали захисниками української ідентичності та культури, – вже доступні для перегляду на ресурсах проєкту.

Ці фільми – про видатних українських митців, які активно включилися у війну. Кінооператор Сергій Михальчук, гурт «Антитіла», режисер Ахтем Сеітаблаєв, подружжя фотохудожників Влади і Костянтина Ліберових, кобзар Тарас Компаніченко та письменник Сергій Жадан, – герої особистих свідчень. Наразі добігає фіналу монтаж повнометражного фільму, куди увійдуть також сповіді кінорежисера Михайла Іллєнка, актора Дмитра Лінартовича, оператора-постановника Ярослава Пілунського, акторів Олексія Тритенка та Євгена Нищука.

Після низки онлайн-прем`єр фільмів-новел проєкту, стало очевидним, що треба виходити за межі цих показів і «йти у люди».  Дискутувати про феномен митця на війни та місце і роль культури в ній. Ставити екзистенційні питання й шукати на них відповіді –  разом з лідерами думок героїв проєкту і активною культурною спільнотою свідомих, відповідальних українців.

І вже у серпні 2023 р. у межах київського фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage  відбулись відкриті покази документальних фільмів та було відкрито дві фотовиставки героїв проєкту.

У вересні 2023р. в Міжнародному культурному центрі UNION, м. Одеса, відбувся допремʼєрний показ двох документальних фільмів з проекту. «Культура vs війна. Костянтин і Влада Ліберови» – про подружжя одеських фотохудожників та про кінооператора – «Культура vs війна. Сергій Михальчук». А в галереї центру UNION відкрились дві їх авторські фотовиставки.

Світлини Ліберових вражають, розчулюють, жахають, але точно не залишають байдужими. Роботи Костянтина і Влади облетіли весь світ, їх поширюють тисячі користувачів у соцмережах та публікують найбільші міжнародні медіа, серед яких BBC, Associated Press, Welt, Vogue, New York Times, Forbes, тощо.

Саме в Одесі вперше було презентовано арт-бук проєкту «Культура vs війна». Це якісне і змістовне видання у понад 200 сторінок з фото, спогадами та рефлексіями на тему загарбницької навали рф.  Всі фотороботи для нього були надані героями фільмів – Сергієм Михальчуком та Владою і Костянтином Ліберовими.

Український письменник, волонтер Сергій Жадан та фотографи-документалісти Ліберови завітали у харківський Медіа Хаб на показ документальних новел проєкту та відкриття фотовиставки. Цим Медіа Хаб відкрив окрему експозиційну галерею, де й надалі проходитимуть фотовиставки та презентації військових журналістів та фотографів. Щодо подружжя Ліберових – вони приїхали на подію просто з фронту, а вже за кілька годин повернулися туди знов – їх присутність можна вважати великою удачею…

Ліберови розповіли, що як і всі, вони до останнього сподівалися, що широкомасштабне вторгнення триватиме недовго, тому намагалися показати у своїх фотографіях світлі моменти, намагаючись в такий спосіб дати надію українцям. Але: «Через деякий час ми зрозуміли, що ця війна занадто романтизована і це не йде на користь фронту та українському суспільству. Зараз ми навпаки висвітлюємо всі жахи війни. Ми хочемо закарбувати цей біль, піт, кров, зробити так, щоб це більше ніколи не повторилося», – свідчить Костянтин.  Влада додає – ще донедавна вони мріяли зробити таку світлину, яка б зупинила цю війну, але пізніше зрозуміли, що зробити це засобами фотомистецтва неможливо: «Це був той момент, коли ми не розуміли навіщо ми це робимо і яка цінність всього цього. Але згодом з’явилися нові маленькі мрії – зафіксувати більше історичних моментів задля того, щоб майбутні покоління не повторювали наших помилок і помилок наших батьків, щоб завжди пам’ятали, хто є ворог і що він значно ближче, ніж здається…».

Сергій Жадан зазначив, що створення проєкту «Культура vs війна» надзвичайно важливе, оскільки в умовах війни культура набуває тоталітарної функціональності: «Ми фіксуємо, ми свідчимо, намагаємося побачити та спіймати моменти, які відбуваються з нами, аби не втратити самоповагу і гідність. Іноді світ страшенно розчаровує: коли ти намагаєшся розповісти про біль, про втрати, а світом це сприймається крізь призму стереотипів, кліше та політичної кон’юнктури. Ми приречені, щоб це пояснити!»

На початку жовтня 2023р. фотовиставка відкрилась вже у львівському Центрі Шептицького Українського Католицького Університету. Саме львів’яни першими побачили показ усіх шести фільмів проєкту,  презентацію арт-буку, та зустріч-дискусію за участі української акторки театру та кіно, продюсерки, громадської діячки Ірми Вітовської та продюсера проєкту Андрія Різоля. Особливістю львівської події став дискусійний формат, доречний в осередді проактивного студентства та професури.

«Творчій команді проєкту вдалось поєднати біль війни з великим естетизмом та великою глибиною передачі емоцій» – сказала Ірма Вітовська.

«Носій культури, творець культури став її захисником, служачи у лавах ЗСУ. Якщо така кількість митців і творчих людей на війні, то це ще один показник, що це народна, загальна війна. Це незвичний випадок навіть для світової історії», – констатував Андрій Різоль.

Під час публічної розмови «Культура vs війна: Синергія часу» в Центру Шептицького Андрій Різоль  підкреслив: «Нація, яка не розвиває власну культуру гарантовано буде вторинною. Тому національна культура має бути сфокусована на тому, щоб цінності, сенси, інновації створювалися всередині нашої держави»

Ольга Стельмашевська, журналістка та комунікаційниця, зауважила: «Зараз, як ніколи, актуально говорити про українську культуру у часі війни. А також про медійний аспект висвітлення «війни у прямому ефірі», присутність і вагу культури в медіа, важливість і рівень майстерності документування, стратегічну візію і культурну доктрину, «високе» і «низьке» в культурі і мистецтві».

Окрім показів та презентацій проєкту в Україні – 13 подій до Дня Незалежності України серед них 7 фотовиставок героїв проєкт, – з квітня 2023 року у межах «Культура vs війна» відбулась 41 міжнародна подія у 20 країнах світу!

Глядачі майже всіх континентів мали змогу подивитися фільми про українських митців на війні. Стрічки побачили у Румунії, Великій Британії, Австрії, Туреччині, Грузії, Німеччині, Бельгії, Польщі, Киргизстані, Франції, Японії, Словаччині, США, Ізраїлі, Таїланді, Ірландії, Естонії, Латвії, Канаді та Іспанії. «Дипломати ОБСЄ, які відвідали кінопоказ, були одночасно приголомшені документальними кадрами війни і вражені активною участю українських митців у боротьбі за свободу України. Після перегляду відвідувачі зазначили, що варто зробити ще кілька кінопоказів і фотовиставок для широкого кола дипломатичних місій. Цей проєкт переконливо працює на зміцнення солідарності європейських політиків з Україною», – зазначає Олександра Саєнко, організаторка показу у Відні.

Продюсерам вдалося презентувати проєкт для учасників Глобального Саміту Партнерства «Відкритий Уряд» у Таллінні, де зібрались політики та представники громадянського суспільства з усього світу.

«Це не війна за землю і ресурси, бо їх у росіян предостатньо, це навіть не війна за людей, бо росіяни не рахуються із втратами ні зі своїми, ні з чужими. Це війна за мовний код і культурну спадщину, без яких мильна булька тисячолітньої російської державності лопається, а історія скорочується до банальних 300 років», – сказав Максим Кононенко, посол України в Естонії під час відкриття фотовиставки у Талліннському палаці Кадріорг.

«Війни неймовірно руйнівні, але вони часто поєднуються з художніми досягненнями – у кіно, музиці, фотографії, поезії, прозі. Нинішня війна рф проти України забрала багато жертв культурних діячів. Але діячі української культури продовжують давати відсіч – своєю мистецькою діяльністю, як ми бачимо тут сьогодні, і на передовій», – зазначив Джордж Пітер Кент, Посол Америки в Естонії.

Майже до середини листопада 2023р. ще триватимуть кінопокази та презентації проєкту, зокрема у Польщі, Туреччині, Іспанії, США, Нідерландах, Німеччині та Бельгії. На 10 листопада заплановані покази у французькому Страсбурзі, у Раді Європи. «Наша головна мета – збільшення світової підтримки України, тож продовжуємо організовувати міжнародні покази й фотовиставки та доносити правду про війну», – зазначає Андрій Різоль.

Юрій Гулевич

Фото надані Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!»

Довідка

Команда проєкту:

Режисер – Кадім Тарасов

Оператор-постановник – Юрій Грузінов

Продюсер –Андрій Різоль

Виконавчий продюсер – Аліна Краснянська

Менеджер проекту від ЄС – Марко Ферраро

Креативний продюсер – Святослав Різоль

Оператори – Денис Дужник, Олег Руз, Юлія Большинська

Офіційний YouTube канал проєкту

Проект створюється Асоціацією «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!» за підтримки European Union in Ukraine, “Фонд «МХП-Громаді“ та компанії «Вавілон».