У межах проєкту «Голоси, що звучатимуть знову» Харківська опера продовжує роботу над створенням і розвитком віртуального музею театру. Цього разу до цифрової історії театру додається відеоархів – записи вистав та їхніх фрагментів, інтерв’ю з артистами, телевізійні програми, репетиції, творчі зустрічі, концерти та залаштункові матеріали.

Загалом театр за підтримки Українського культурного фонду планує оцифрувати до 400 годин відео, а ще 150 годин відео – пройти цифрову реконструкцію із відновленням зображення та базовою корекцією звуку.

За століття існування Харківської опери було створено тисячі сценічних образів, народжувалися вистави, звучали голоси відомих артистів, працювали диригенти, режисери, хормейстери й художники. Частина цієї історії збереглася на відеоплівках. Сьогодні ці записи можуть стати важливим джерелом для дослідження історії театру, але значна частина матеріалів перебуває у вразливому стані.

Аналогові носії фізично деградують, а самі записи часто не мають повного опису: невідомо, коли саме було зроблено відео, яку постановку чи подію воно фіксує, хто з артистів у ньому зафіксований.

Тому робота над архівом передбачає не лише оцифрування, а й наукову атрибуцію матеріалів. Дослідники встановлюватимуть дати, назви вистав і подій, імена виконавців та постановчих команд, відновлюватимуть контекст створення записів.

Для цього архівні кадри зіставлятимуть з афішами, програмками, внутрішніми документами театру, фотографіями та іншими відеозаписами. У складніших випадках допомагатимуть експертні консультації та свідчення безпосередніх учасників театрального процесу.

Особлива увага приділятиметься збереженню автентичності записів. Цифрова реконструкція має зробити архівне відео доступнішим для сучасного глядача, не змінюючи його змісту та історичного контексту.

На основі опрацьованих матеріалів буде створено 30 коротких відеоробіт, які об’єднають у кілька відеоінсталяцій. Це не будуть повні записи вистав. Кожна робота зосередиться на окремій історії – людині, постановці, творчому періоді, художньому пошуку чи знаковій події в історії театру.

Архівні кадри поєднають із дослідницьким контекстом і сучасним монтажем. Інсталяції демонструватимуться у театральному просторі на трьох екранах – під час заходів театру, перед виставами та під час спеціальних показів.

Оцифровані й атрибутовані матеріали поступово з’являтимуться на цифрових платформах театру, зокрема на сайті віртуального музею. Доступ до них буде забезпечено щонайменше протягом трьох років.

Серед матеріалів, які відкриватимуться глядачам, – записи за участю відомих співаків Миколи Манойла, Михайла Олійника, Олени Скворцової, Євгена Жарикова, легендарного дуету Світлани Коливанової і Теодора Попеску. Архів також дозволить побачити артистів на початку їхнього творчого шляху, які згодом стали провідними майстрами балетної трупи, зокрема Антоніну Радієвську та Олену Шевцову.

Окремий пласт становлять записи, зроблені російською мовою. Матеріали, що мають наукову та історичну цінність, перекладатимуться українською та отримуватимуть українські субтитри та/або озвучення. Це дасть змогу повернути їх у сучасний український культурний контекст і відкрити новій аудиторії.

Для Харкова збереження цієї спадщини має особливе значення. В умовах війни під загрозою перебувають не лише будівлі та матеріальні носії культурної пам’яті, а й сама можливість зберегти історії, які вони містять. Цифрове копіювання дає цим матеріалам шанс пережити фізичне знищення та залишитися доступними для майбутніх поколінь.

Відеоархів може стати ресурсом не лише для глядачів, а й для театрознавців, музикознавців, студентів і викладачів мистецьких закладів, сучасних артистів та інших дослідників. Він дозволить побачити, як змінювалися театральна мова, виконавські традиції та професійні підходи Харківської опери протягом десятиліть.

«Голоси, що звучатимуть знову» – це спроба повернути в культурну пам’ять не лише вистави, а й людей, які їх створювали. Те, що десятиліттями залишалося на плівці, тепер отримує шанс бути побаченим і почутим знову.

Відеоархів Kharkiv Opera Museum

За матеріалами компанії “Дель Арте”